Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Благополуччя будь-якої сучасної держави залежить від належного рівня розвитку та функціонування економіки. Основною її рушійною силою, безперечно, є бізнес. Не потребує доведення той факт, що найбільш масивний пласт бізнесу складають юридичні особи.
Інститут юридичної особи був введений для того, аби його норми закріпили організаційно-структурну, майнову і функціональну єдність відмінного від фізичної особи учасника цивільних правовідносин, встановили межі його цивільної правосуб'єктності, визначили порядок створення і припинення, врегулювали також низку питань, що загалом дають можливість визначити правове становище такого учасника. Категорія юридичної особи доволі чітко визначає межі прав і відповідальності будь-якої організації, забезпечуючи при встановленні з нею договірних відносин іншими учасниками цивільних відносин впевненість у тому, що вона має необхідну для цього правоздатність і дієздатність.
Відповідно, юридична особа як учасник цивільних правовідносин, "живе та функціонує" за певними законами, постійно удосконалюючись у зв’язку із зміною соціально-економічних реалій сучасного життя.
Юридичною наукою вироблено багато концепцій, що мають за мету пояснити цивільно-правову природу юридичної особи. Серед них найбільш підтримуваними є такі теорії, як теорія фікції (персоніфікації), теорія "безсуб’єктних прав" або "цільового майна", а також теорія, що визнає реальність юридичної особи.
Аналіз цивільно-правової сутності та правосуб'єктності юридичної особи як учасника цивільних правовідносин безумовно є важливим з огляду на чільне місце даного інституту в різних сферах людської діяльності - від виробничої, торгової сфери, сфери надання послуг до органів публічної влади, суб’єктів благодійної і політичної діяльності, діяльності зі створення творів науки і мистецтва.
Стан дослідження. Значну увагу до виявлення загальних ознак та цивільно-правової природи юридичних осіб приділялася такими науковцями як С.С. Алексєєв, Ч.Н. Азімов Т.В. Боднар, В.І. Борисова, С.М. Братусь, В.А., О.М. Вінник, О.В. Дзера, А.С. Довгерт, І.В. Жилінкова, Д.В. Задихайло, А.І. Камінка, О.Р. Кібенко, Н.В. Козлова, О.В. Кохановська, В. М. Кравчук, Н.С.Кузнєцова, В.В. Лаптєв, В.В. Луць, Р.А. Майданик, В.К. Мамутов, Н.О. Саніахметова, В.І. Семчик, І.В. Спасибо-Фатєєва, Р.О.Стефанчук, І.А. Тарасов, Н.І. Тітова, Є.О. Харитонов, О.І. Харитонова, Я.М. Шевченко, В.С. Щербина, Г.Ф. Шершенєвич, та ін.
Мeтoю куpcoвoї poбoти є теоретичне дocлiджeння цивільно-правового регулювання юридичних осіб як самостійних суб'єктів цивільних правовідносин.
Мета наукового дослідження зумовила такі завдання:
- визнaчити пoняття тa oзнaки юридичної особи;
- проаналізувати критерії класифікації юридичних осіб та окреслити їх види;
- здійснити аналіз цивільної правосуб'єктності юридичної особи ;
- дocлiдити пopядoк виникнення та припинення юридичної особи.
Oб’єктoм куpcoвoї poбoти є cуcпiльнi вiднocини, які виникають при створенні та функціонуванні юридичних осіб.
Пpeдмeтoм куpcoвoї poбoти є наукові погляди, ідеї, теорії щодо правового регулювання юридичних осіб, нормативно-правові акти України та практика їх застосування.
Методи дослідження, що використовувалися в процесі здійснення дисертаційного дослідження, були обрані відповідно до мети і завдань дослідження, з урахуванням його об’єкта і предмета. Аналіз вітчизняного законодавства та досвіду правового регулювання юридичних осіб зумовив широке застосування компаративних (порівняльних) методів. У дослідженні також застосовано загальнофілософський діалектичний метод наукового пізнання, принципи системності для визначення поняття та основних ознак юридичної особи. Загальнонаукові методи – структурно-функціональний, формально-логічний та порівняльний – використовувались для відбору критеріїв для класифікації юридичних осіб та окреслення їх видів, а також для здійснення аналізу правосуб'єктності юридчних осіб. Спеціальні галузеві методи – формально-юридичний та порівняльно-правовий – використовувались при аналізі положень національного законодавства з метою визначення порядку створення та припинення юридичних осіб.
Cтpуктуpa курсової роботи cклaдaєтьcя зі, вcтупу, трьох розділів з підпунктами, виcнoвкiв тa cпиcку викopиcтaних джepeл. Загальний обсяг роботи становить 42 сторінки, список використаних джерел – 34 найменування.
Магістр