0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Правова доктрина як форма (джерело) права (ID:549779)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 29
Рік виконання: 2018
Вартість: 199
Купити цю роботу
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………….....3 Розділ 1. Поняття і види форм (джерел) права………………………………….6 1.1 Поняття форм (джерел) права…………………………………………........6 1.2 Основні види форм (джерел) права в сучасних правових системах.............8 Розділ 2. Правова доктрина як форма (джерело) права у правових системах світу……………………………………………………………………………….12 2.1. Поняття правової доктрини……………………………………………….12 2.2. Правова доктрина у правових системах світу…………………………...13 Розділ 3. Роль правової доктрини у вітчизняній юридичній думці: історико-теоретичний аспект……………………………………………………………...20 Висновки………………………………………………………………………....26 Список використаної літератури……………………………………………......28
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Прийняття 28 червня 1996 року Конституції України стало фактичним закріпленням конституційно-правової доктрини України з чіткими ліберально-демократичними характеристиками. Це не було явищем випадковим. Так само, як і не було випадковим відновлення в серпні 1991 року національної державності України. Це закономірний процес розвитку демократії та утвердження загального добра у Європі і світі. Проте важливо пам’ятати, що цьому передували непроста, часами трагічна для багатьох поколінь українського народу, багатовікова історія українського державотворення, реалізація українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення в 1917-1918 рр. і втрата національної державності в 1920-1923 рр., багатомільйонні жертви українського народу в «цивілізованому» ХХ ст. (війни, голодомори, і т.п.). Тому будь-які непродумані, необґрунтовані зміни в тексті чинної Конституції України, особливо щодо її засадничих положень – положень, які реально становлять ядро конституційно-правової доктрини України, є не тільки спробою повернення «назад» (до тоталітарних методів правління), а й відступленням «сильних світу цього» від своєї історичної місії відповідальності «перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями» (ч.6 Преамбули Конституції України) за долю української державності, за майбутнє українського народу.