Зразок роботи
Міна вважається одним із найдавніших цивільно-правових договорів. До появи купівлі-продажу, коли обіг товарів відбувався у формі обміну речі на річ, міна була основним контрактом, що укладався за часів римського цивільного права. З часом її майже повністю витіснила купівля-продаж, проте і міна, незважаючи на значне обмеження, зберегла свою життєздатність до наших часів [8, c.54].
І.Б. Новицький зазначав: "Звернення речей (перехід їх з господарства в господарство) мало місце ще до появи грошей і являло собою безпосередній обмін речі на річ (так звану міну). Це відповідало загальним економічним умовам суспільства, тільки що переходив від натурального господарства до меновому "" Роль договору міни як попередника договору купівлі - продажу підкреслювалася ще римськими юристами. Так, в підручнику І.Б. Новицького і І.С. Перетерского за римським правом наводяться такі слова римського юриста Юлія Павла (III ст.), що характеризують історію походження договору купівлі - продажу: "Походження купівлі - продажу корениться в мене. Був такий час, коли не було грошей, коли не називали одне - товаром, інше - ціною, а кожен, залежно від потреби моменту і від характеру речей, обмінював непотрібне на те, що потрібно: адже нерідко буває так, що предмету, який для одного є зайвим, іншому не вистачає. Але так як не завжди і не легко збігалося так, щоб у тебе було те, що потрібно мені, а я мав на свою чергу те, що хочеш отримати ти, то був обраний предмет, який отримав публічну постійну оцінку; допомогою передачі його в рівній кількості усували труднощі безпосереднього обміну. Цьому предмету (мірила цінностей) була додана публічна форма, і він набув розповсюдження і значення не стільки за своєю сутністю, скільки за кількістю, причому перестали називати товаром (merx) те, що дає і та і інша сторона, а один з предметів стали називати ціною (pretium) " [15, c.176].
Магістр