0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

«Вертикальний» характер управлінських відносин (ID:585891)

Тип роботи: реферат
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 14
Рік виконання: 2022
Вартість: 110
Купити цю роботу
Зміст
Зміст Вступ 1. Характеристика правового регулювання державно-управлінських відносин 2. «Вертикальний» характер управлінських відносин Висновок Список використаної літератури
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1. Характеристика правового регулювання державно-управлінських відносин Управління – це цілеспрямований вплив, необхідний для узгодженої спільної діяльності людей. Управління є цілеспрямовуючим, організуючим і регулюючим впливом людей на власну суспільну, колективну і групову життєдіяльність, який здійснюється як безпосередньо (в формах самоуправління), так і через спеціально створені структури (державу, громадські об’єднання, партії, спілки, асоціації, фірми тощо). Розвиток суспільства відбувається під впливом соціального управління. Поняття «соціальне управління» служить для відзначення сукупності реально існуючих управлінських відносин, які визначають сутність управління як суспільного феномену. Державно-управлінські відносини є видовим виявом управлінських відносин у суспільстві, або інакше, соціально-управлінських відносин, на які поширюється характеристика суспільної природи державного управління. Тому аналіз управлінських відносин вважається найглибшим за ступенем проникнення до сутності явища і найвищим за рівнем теоретичного узагальнення аспектом пізнання державного управління. ... 2. «Вертикальний» характер управлінських відносин За характером наявних прав і обов’язків суб’єктів (учасників) управлінські відносини, як правило, поділяються на вертикальні, в яких один із учасників підпорядкований іншому, і горизонтальні, учасники яких не пов’язані підпорядкуванням. В принципі «вертикальність» взаємоположення сторін управлінських відносин зводиться не до одностороннього впливу суб’єкта і повної безправності, пасивності об’єкта управління, а до їх двосторон¬ньої, іноді навіть «партнерської», взаємодії. І хоча прерогатива організую¬чого впливу належить керівному суб’єкту, висока активність і самостійність у процесі підготовки, прийняття, організації та перевірки виконання уп¬равлінських рішень цілком може бути характерна для керованого об’єкта. Функції державного управління в сукупності й взаємодії одна з одною утворюють складну, багаторівневу функціональну структуру державного управління.