Зразок роботи
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУТУ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ ЗА ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ 5
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ І ПРОБЛЕМИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ 13
РОЗДІЛ 3. МОРАЛЬНА ШКОДА У СПРАВАХ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ 20
ВИСНОВОК 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29
ДОДАТКИ 31
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Серед прав, закріплених у фундаментальному ІІ розділі Конституції, є право на відшкодування шкоди. Зазначається, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень .
Нині основними тенденціями розвитку інституту відшкодування моральної шкоди є рух у напрямі подолання концептуальних протиріч щодо засад такого інституту й прогалин у регулюванні. До таких проблем, зокрема, можна зарахувати невизначеність кола осіб, що можуть претендувати на компенсацію моральної шкоди, відсутність порядку, критеріїв розрахунку такого відшкодування, неоднозначність визначення в Цивільному кодексі України, непослідовність і протиріччя в судовій практиці тощо.
Моральна шкода є явищем новим і недостатньо вивченим та дослідженим, а тому викликає нині зацікавлення в багатьох науковців. Зокрема, М. Галянтича, Г. Коваленка, В. Петренка, В. Чернадчука, С. Шимона, С. Козлова, А. Ерделевського.
Основною метою роботи виступає характеристика моральної шкоди, підстав її виникнення, а також визначення проблем, що стосуються законодавчого закріплення норм, які регулюють відшкодування моральної шкоди, та пропозиції щодо їх вирішення.
Основними завданнями даної роботи є:
визначення поняття та значення інституту моральної шкоди за чинним законодавством;
дослідження механізму відшкодування моральної шкоди і проблеми його вдосконалення;
характеристика моральної шкоди у справах про захист прав споживачів.
Об’єктом дослідження є проблеми визначення відшкодування моральної шкоди.
Предмет наукового дослідження складають суспільні відносини, що стосуються відшкодування моральної шкоди моральної шкоди.
Структура. Індивідуальне завдання складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків. Загальна кількість сторінок 34 арк.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУТУ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
Немає єдиного підходу до визначення поняття моральної шкоди як на науковому рівні, так і в законодавстві. У науці досі триває дискусія щодо його визначення. Деякі визначення, що містяться в нормативних актах, мають вузький характер, деякі – більш широкий.
Натепер є розширена законодавча база, яка закріплює право громадянина на відшкодування моральної шкоди, а саме: Конституція України, Цивільний кодекс України, Кодекс законів про працю, закони України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р., «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р., «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р., «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. тощо. Крім вказаного, велике значення для визначення поняття моральної шкоди має судова практика: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції України від 13 травня 2004 р. № 35-13/797) та інші.
Інститут відшкодування моральної шкоди має цивільно-правову природу, однак, відшкодування моральної шкоди характерно не тільки для цивільно-правових відносин, тому норми, що регулюють відшкодування моральної шкоди, містяться в багатьох нормативно-правових актах, що свідчить про його міжгалузевий характер. Це поняття не є універсальним і однаковим. У нормативно-правових актах воно трактується по-різному, оскільки кожен закон чи підзаконний нормативний акт регулює певний вид правовідносин, то і поняття «моральна шкода» формується відповідно до потреб таких правовідносин. Доречно припустити, що закріплені законодавцем різні поняття досліджуваного правового явища зумовлюються залежно від виду правопорушення, яким завдається моральна шкода, а також колом їхніх суб’єктів, що спричиняють такий вид шкоди.
