0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Поняття та ознаки демократичної держави (ID:594687)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 44
Рік виконання: 2021
Вартість: 600
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1. ДЕМОКРАТИЧНА ДЕРЖАВА: ЗАРОДЖЕННЯ, ІДЕЇ, ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПРИНЦИПИ 6 1.1. Зародження та розвиток ідеї демократичної держави 6 1.2. Поняття та принципи демократичної держави 12 1.3. Ознаки демократичної держави 16 РОЗДІЛ 2. БЕЗПОСЕРЕДНЯ (ПРЯМА) ТА ПРЕДСТАВНИЦЬКА ФОРМИ ДЕМОКРАТІЇ 21 2.1. Безпосередня (пряма) форма демократії 21 2.2. Представницька форма демократії 26 РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ. ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ 31 3.1. Демократична та соціальна держава: співвідношення категорій 31 3.2. Україна як демократична держава 34 ВИСНОВКИ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми дослідження.У сучасних дослідженнях у галузі теорії держави і права дедалі частіше виділяється такий тип держави, як демократична держава. Демократична держава має низку особливостей, що дають змогу вивчати її як відносно самостійне правове явище, якому притаманні характерні властивості, чітко визначена інституціональна основа, а також невід’ємні від поняття демократії конституційно - правові ознаки. З огляду на це аналіз поняття «демократична держава» видається актуальним і одночасно важливим завданням для юридичної науки. Теоретичну базу дослідження склала праці вчених, таких як, Н.М. Оніщенко, М.В. Оніщук, О.Ф. Скакун, І.А. Куян, О.В. Петришин, Д.А. Лубнин, Л.В.Скрипникова, Л.С. Тутік, М.О. Гринчак, О. В. Зайчук та ін.. Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження поняття та ознак демократичної держави. Досягнення цієї мети пов’язується з вирішенням таких завдань:  дослідити зародження та розвиток ідеї демократичної держави;  охарактеризувати поняття та принципи демократичної держави;  проаналізувати ознаки демократичної держави;  розкрити сутність безпосередньої (прямої) форми демократії;  розкрити сутність представницької форми демократії;  визначити співвідношення демократичної та соціальної форми держави;  проаналізувати Україну як демократичну державу. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у процесі дослідження поняття та ознак демократичної держави. Предметом дослідження є поняття та ознаки демократичної держави. Методи дослідження. Методологічною основою складають діалектико- матеріалістичний, формально - логічний, системно - структурний, порівняльний та інші методи наукового пізнання. Структура роботи побудована відповідно до мети та завдань, складається з вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи становить 44 сторінки, у тому числі список використаних джерел (40 найменуваннь). РОЗДІЛ 1. ДЕМОКРАТИЧНА ДЕРЖАВА: ЗАРОДЖЕННЯ, ІДЕЇ, ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПРИНЦИПИ 1.1. Зародження та розвиток ідеї демократичної держави Спроби наукового осягнення феномена демократії відбувалися ще в період Античності. Ідея демократії вперше з’являється у працях грецького історика Геродота (V ст. до н. е.), який писав, що демократія – це держава, побудована на засадах рівності. Основними її ознаками мислитель вбачав: обрання посад за жеребкуванням, звітування посадовців про свою діяльність (урядову та фінансову), народні збори, на яких розглядалися важливі справи державного і суспільного значення. Продовжувачем вчення про демократію був Демосфен (IV ст. до н. е.). Наголошуючи на ідеї рівності громадян, непорушності закону, він захищав права власників з огляду на позитивну роль багатства в державному житті. Філософ висловлював думку про обов’язкову зміну посадових осіб, неможливість обіймати одночасно дві і більше посад, обов’язкову фінансову підзвітність посадовців тощо [1,с.152].