Зразок роботи
Вступ
Масштабом, мірою злочину наука кримінального права розробила і використовує склад злочину, яким є вся сукупність встановлених кримінальним законом ознак певного злочину. Відомо, що кожен злочин має свій, притаманний лише йому склад. Склад злочину відіграє в кримінальному праві особливу роль. Для кримінальної відповідальності склад злочину є підставою, фундаментом і підґрунтям. Окрім того, ознаки складу злочину є також і предметом доказу вини. Особу можна притягнути до кримінальної відповідальності лише в тому разі, коли вона винна у вчиненому злочинні, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння. Тобто, коли вчинене нею діяння містить всі (без винятку) ознаки певного складу злочину, передбачено конкретного статтею кримінального кодексу. Звинуватити особу можна лише тоді, коли будуть викриті в її діях всі ознаки злочину. Звинувачувати у вчинені злочину і притягати до кримінальної відповідальності не можна взагалі, за щось невизначене, яке не містить складу злочину. Адже кримінальна відповідальність це відповідальність дуже конкретна, занадто визначена лише за передбачене кримінальним законом конкретне діяння, що містить склад певного злочину.
Як предмет наукового дослідження і категорії науки кримінального права склад злочину має довгу і складну історію.
Поняття складу злочину з'являється приблизно в шістнадцятому сімнадцятому столітті. Склад злочину (з лат. corpus delicti) прийшов в криміналістику” як термін і означав наслідки злочину (труп, сліди крові знаряддя злочину і т.п.)
Важливими етапами його дослідження були праці видатних німецьких правознавців, провідних російських та радянських криміналістів, визначних представників науки кримінального права України. В межах цих досліджень накопичений значний масив конструктивних наукових положень (“позитивних знань”), що дало підставу окремим науковцям говорити про відносно самостійне вчення (загальне вчення) про склад злочину [29. c. 241].
Саме тому дослідження даної теми є актуальним напрямком сучасної правової науки. Сукупність зазначених чинників й зумовили вибір теми дослідження.
Метою цієї роботи є аналіз складу злочину як підстава кримінальної відповідальності та визначення його кримінально-правового значення.
Для досягнення цієї мети ставляться такі завдання:
– дати визначення складу злочину та встановити його види;
– сформулювати об’єкт та об’єктивні ознаки складу злочину;
– охарактеризувати суб’єкт та суб’єктивні ознаки
В якості об’єкта виступають суспільні відносини та теоретичні засади стосовно складу злочину як підстави кримінальної відповідальності.
Предметом дослідження є дослідження видатних вчених з кримінального право України, а виражене в кримінальному законодавстві України, практиці застосування норм кримінального законодавства, а також судова практика.
Для вирішення завдань дослідження в роботі використовується комплекс методів наукового пізнання: системний метод; історично-правовий метод; формально-юридичний метод; порівняльно-правовий метод; системно-функціональний метод; статистичний метод; метод спостереження; аналіз службової документації.
Емпіричною базою та теоретичним підґрунтям дослідження стали роботи відомих вчених в галузі кримінології та кримінального права: Г.А. Аванесова, Ю.В. Александрова, П.П. Андрушка, Ю.М. Антоняна, В.О. Глушкова, О.М. Джужи, А.І. Долгової, А.Ф. Зелінського, І.І. Карпеця, М.Й. Коржанського, В.Н. Кудрявцева, І.П. Лановенка, О.М. Литвака, В.Г. Ліхолоба, П.С. Матишевського, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, О.І. Рощіна, В.М. Смітієнка, І.К. Туркевич, Є.В. Фесенка, О.Г. Фролової, Т.Д. Цибуленко, В.Л. Чубарева, В.І. Шакуна, О.М. Яковлева та інших науковців.
Структура роботи обумовлена метою та завданням і складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку джерел.
Магістр