0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Співвідношення понять «підозра», «обвинувачення», «притягнення до кримінальної відповідальності» (ID:604092)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 50
Рік виконання: 2022
Вартість: 700
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РЕФЕРАТИВНИЙ ОГЛЯД ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ РОЗДІЛ 1. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КРИМІНАЛЬНОГО І КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА 1.1. Юридична конструкція «склад злочину» як прояв органічної єдності кримінального і кримінального процесуального права 1.2. Кримінально-правова категорія «діяння з ознаками злочину» як засіб кримінальної процесуальної діяльності 1.3. Встановлення складу злочину в діянні особи як юридичний факт у кримінальному процесі РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ВСТАНОВЛЕННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ 2.1. Юридично доведена конструкція «склад злочину» як підстава для притягнення особи до кримінальної відповідальності 2.2. Підозра як процесуальна передумова для формування підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності 2.3. Обвинувачення як офіційна постановка питання перед судом про можливе притягнення особи до кримінальної відповідальності 2.4. Обвинувальний вирок як судове рішення про притягнення особи до кримінальної відповідальності 2.5. Презумпція невинуватості і звільнення від кримінальної відповідальності: проблеми діяльнісного нестикування ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Джерельно-науковою інформаційною базою дослідження в рамках цієї роботи з окреслених тематики й проблематики є 54 наукових та нормативних джерел, які умовно за критерієм приналежності доцільно диференціювати на власне нормативно-правові акти чинного законодавства та наукова література, серед якої періодика, монографії, наукові статті й тези за результатами наукових розробок та напрацювань. Пріоритет встановлювався за вітчизняними дослідниками та науковцями, оскільки науково-практична проблема, на розв’язання якої спрямована робота, стосується суто вітчизняної правової системи, а завдання з екстраполярного чи компаративістського порівняння юридичних явищ з іншими державами не стояло. Так, передусім опрацьовувалась низка джерел, які підтвердили саму необхідність висвітлення в доктринально-науковому просторі питання співвідношення категорій і понять «підозра», «обвинувачення», «притягнення до кримінальної відповідальності». Причому, замість намагання традиційно репрезентувати ознаки та нормативний аспект перелічених дефініцій було зміщено акцент на те, щоб наочно показати атрибути й риси кожного з понять (приміром, завдяки діалектичному підходу доведено магістральний, стрижневий характер конструкції «склад злочину», що демонструє органічну єдність кримінального і кримінального процесуального права). Зроблено висновок щодо актуальності й невисвітленості обраної тематики на основі аналізу публікацій та праць періоду 2020-2022 року представників різних регіонів і науково-практичних правничих шкіл України. Так, було проаналізовано роботи: 1) В.О. Беньківського (щодо характеристики причинного зв’язку складу злочину (кримінального правопорушення) як важливого елементу протидії злочинності, де автор крізь призму дослідження параметрів злочинності та важливості правильної кваліфікації кримінально-протиправних посягань підтвердив нерозв’язаність питання особливостей розмежування «склад злочину» та «діяння з ознаками злочину», а також зауважено на тому, що говорячи про складу злочину недоцільно вести мову про факт діяння (який, очевидно, потребує процесуальних засобів свого встановлення), але достатньо розглядати його (діяння) як таке, що має значення причини суспільно небезпечного наслідку. Застосування для характеристики діяння терміна «факт» детермінує вихід за межі кримінального права, аналіз діяння на принципах і методиці кримінального процесу); 2) Н.А. Мірошниченко стосовно аспекту нормативної регламентації та чіткого закріплення підстави кримінальної відповідальності. Правник констатує, що в доктринальному значенні поняття складу злочину, його елементів, ознак тощо мають необхідні наукові напрацювання та аргументує потребу в законодавчому визначенні усіх елементів складу злочину (кримінального правопорушення). Водночас визначення складу злочину та його елементів не мають необхідного рівня законодавчого закріплення. У чинній редакції ККУ мають законодавче визначення тільки декілька елементів складу злочину, а загального визначення поняття складу злочину та всіх його елементів немає. Це факт слугував підґрунтям для комплексного підтвердження й ілюстрації юридично доведеної конструкції «склад злочину» як підстави для притягнення особи до кримінальної відповідальності;