0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Види адміністративних стягнень (ID:604095)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 37
Рік виконання: 2022
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ В УКРАЇНІ 1.1. Поняття та система адміністративних стягнень в Українї 1.2. Загальні правила накладення адміністративних стягнень 1.3. Заходи стягнень, що застосовуються до неповнолітні осіб за вчинення адміністративних проступків РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ТА ПРАКТИЧНЕ НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ 2.1. Юридична природа й прикладний аспект основних адміністративних стягнень 2.2. Характеристика адміністративного видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУТУ Й ОКРЕМИХ ВИДІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ 3.1. Проблематика застосування окремих видів адміністративних стягнень 3.2. Досвід держав-учасниць Європейського Союзу щодо оптимізації системи та окремих видів адміністративних стягнень ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Реформування системи адміністративно-деліктного та процесуально-виконавчого законодавства передбачає перегляд правових інститутів та окремих норм, що регулюють найбільш значущі суспільні відносини та закріплюють права та інтереси громадян. У зв’язку з цим одним із важливих об'єктів правового дослідження є система адміністративних стягнень, яка має бути адекватною цілям адміністративної відповідальності на сучасному етапі розвитку суспільства. Існуючу систему адміністративних стягнень можна визначити як встановлений законодавцем перелік видів стягнень. Кожне з них є окремим структурним елементом, безпосередньо пов’язаним з іншими елементами (стягненнями) єдиними цілями застосування, загальними правилами накладення та спільним характером і можливістю звільнення від відповідальності Дефініція адміністративного стягнення наразі вже давно не є суто доктринальною, дискусійно-полемічною категорією без відповідного законодавчого закріплення. Стаття 23 Глави 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) регламентує, що це поняття означає: «…міру відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами» [13]. Попри наявність, на перший погляд, вичерпного окресленого поняття в Україні існують певні правозастосовні прогалини й недоліки. Подібна практика для нашої держави є цілком звичною, хоча й доктринальне тлумачення, безумовно, не є обґрунтовано джерелом права в Україні в будь-якому з його сегментів. Тому аби всебічно підійти до розкриття питання й проблеми окреслення терміну адміністративних стягнень в Україні необхідно передусім проаналізувати вітчизняні доробки в наукових колах щодо питання стягнень та повсякчас звертатись до специфіки розвитку й становлення інституту адміністративної відповідальності, котрий разом зі стягненнями співвідносяться як загальне і часткове. Загалом, згідно із сучасними лексичними й праксеологічними нормами української мови під стягненням розуміють певний формально визначений захід примусового характеру, який виступає вираженням відповідальності (як правило, юридичної), що реалізується після вчинення правопорушення для забезпечення достатнього й закономірного покарання, виховання й позитивний ефект на особу, яка це правопорушення здійснила, аби попередити подальшу аналогічну поведінку [9, с. 315]. Зокрема, спроектована точка зору підтримується Г.Ю. Лук’яновою, яка засвідчує, що адміністративні стягнення слід інтерпретувати як тип адміністративно-правових санкцій, котрі в свою чергу є форматом забезпечення примусу державою [16, p. 22]. Даний пасаж підтверджує взаємозалежність інституту відповідальності в адміністративному правовому полі та безпосередньо стягнень як вираження й форми застосування останньої. Натомість О.В. Лавренчук слушно зауважує, що класичним твердженням щодо адміністративних стягнень та їхнього поняття є те, що вони є комбінованою юридичною категорією: з одного боку, це міра (ступінь) захисту суспільних відносин, які є об’єктом проступків, з іншого – це засіб превенції й захисту суб’єктивних прав осіб, суспільства та держави, охорона загальновизнаних благ та інтересів [15, с. 34].