Зразок роботи
Першою проблемою, на якій варто зупинитися, є аспект податкового процесу. Розмежування правових явищ на матеріальні та процесуальні довгий час не здійснювалося як із загальнотеоретичних позицій так і на галузевому рівні. Щодо необхідності дослідження процесуальної форми у податковому праві, то на цьому наголошувало чимало дослідників, слушно стверджуючи, що процесуальні форми у податковому праві – явище не нове, однак, мало досліджене. Зокрема, Орлюк О.П. зазначав: «На жаль не всі фінансові норми характеризуються високим рівнем розробки й чіткого додержання встановлених правил поведінки, що досить часто ускладнює можливість задоволення фінансових інтересів держав. На практиці часто виникають ситуації, особливо у сфері податкових відносин, коли наявні колізії у нормативно-правових актах або нечітко виписані правила поведінки тягнуть за собою проблеми у застосуванні фінансово-правових норм їх учасниками» [1, с. 44].
Логічним при обґрунтуванні змісту податкового процесу як різновиду юридичного процесу, на нашу думку, є розкриття сутнісних характеристик останнього. Серед основних рис юридичного процесу слід виокремити наступне: 1) він являє собою сукупність послідовно вчинюваних юридично значимих дій; 2) регулюється відповідними процесуальними нормами; 3) здійснюється тільки компетентними суб’єктами, наділеними відповідними владними повноваженнями; 4) процесуально оформлює реалізацію матеріальних прав та обов’язків відповідних суб’єктів; 5) складається зі стадій, на кожній з яких учасниками процесу відбуваються юридичні дії й досягається певний юридично значущий результат; 6) пов’язаний із винесенням правозастосовчих актів; 7) являє собою форму діяльності, що об’єктивно має потребу в процесуальній регламентації [2, с. 164].
Сукупність зазначених рис юридичного процесу дозволяє зробити висновок про їх повну притаманність податковому процесу, як явищу правової дійсності, що реалізується в аспекті прямих та зворотних зв’язків між його суб’єктами. трактування податкового процесу як правової категорії, пов’язаної виключно із реалізацією охоронної функції податкового права, залишає поза увагою таку важливу сферу податково-процесуальних відносин як здійснення податкового контролю. Будучи різновидом фінансового контролю, податковий контроль, в першу чергу, знаходить свій прояв при реалізації регулятивної функції податкового права. Процедури здійснення податкового контролю лише гіпотетично можуть мати своїм наслідком виникнення юрисдикційних (конфліктних) податкових процедур. Разом з тим, процедури здійснення податкового контролю, як і процедури вирішення податкових спорів здійснюються у межах податкового процесу. Здебільшого, податковий контроль здійснюється у відповідній процесуальній формі, а саме, у формі податково-процесуальних проваджень, з метою попередження та припинення податкових правопорушень. Значна кількість науковців, здебільшого вчених-адміністративістів, обґрунтовують належність проваджень по здійсненню податкового контролю до адміністративного процесу. Уявляється, що така позиція є не зовсім правильною з огляду на те, що в основі належності процесуального оформлення здійснення державного контролю в межах адміністративного процесу у його широкому розумінні, лежить реалізація функцій державного управління [3, с. 17].
Магістр