Зразок роботи
Як стверджує Ю.М. Белуга, на сьогоднішній час поступово збільшується кількість безробітних в Україні. Це є проблемою для суспільства, так як переважає кількість пенсіонерів над молоддю, і це негативне явище завдає велику шкоду суспільству, державі та окремій особі, з яким кожна держава повинна боротися, застосовуючи як правові, так і економічні й соціальні механізми. Багато людей, які залишились без роботи, зазнають психологічного шоку: насамперед страждає їхня людська гідність, оскільки вони відчувають себе непотрібними суспільству та сім’ї [2, с. 153].
Закон України «Про зайнятість населення» у ст. 1 передбачає, що безробітний – особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Отже, основними ознаками безробітного є такі: 1) фізична особа віком від 15 до 70 років; 2) відсутність роботи та заробітку або інших доходів для існування; 3) готовність приступити до роботи; 4) належним чином зареєстрована у статусі безробітного [3].
Втім, законодавче окреслення персони безробітного з’явилося відносно нещодавно та досі доволі часто критикується через недоречність формулювання деяких аспектів дефініції. Так, Н.О. Мельничук підкреслює, що незважаючи на легальне законодавче закріплення поняття безробіття й безробітних, численні науковці пропонують власні визначення або уточнення до цього поняття, що свідчить про недосконалість наявного нормативно-правового формулювання даного терміну [4, с. 66]. Наприклад, С.М. Синчук констатує, що безробіття – це втрата працездатною особою працездатного віку роботи з об’єктивних чи суб’єктивних причин, яка призвела до втрати заробітної плати або інших, передбачених законом доходів [5, с. 200-201]. У свою чергу, В.О. Юровська зазначає, що безробіття означає втрату роботи і неспроможність самостійно знайти їй альтернативу.
Достатньо влучною є позиція Н.Ю. Сіряченко, котра вважає, що безробітними можна вважати не тільки працездатних громадян працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи, як зазначено в законодавстві [6, с. 829]. Людей, які підпадають під дану категорію можна характеризувати як таких, що мають офіційний статус безробітних. На наш погляд, доцільним є включення до незайнятого населення і тих безробітних людей, які не зареєстровані державною службою зайнятості. Безробітними також можуть бути не тільки громадяни України, але й особи без громадянства та іноземні громадяни, які проживають на території України. Складність такої ситуації полягає лише в тому, що їх кількість дуже складно визначити, але виключати взагалі з уваги таких осіб не можна, бо їх число є вагомим.
Магістр