СПРАВЕДЛИВІСТЬ У СУЧАСНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА (ID:604106)

Функціонування будь-якої правової системи базується на ряді головних, ключових ідеалів та засад, які безпосередньо формують всю сутність структуризації, розвитку та правозастосування тих джерел права, які власне переважають в цій правовій системі. В наукових колах традиційно виокремлюють такі засади, як раціональність, доцільність, еквівалентність, адекватність, рівність тощо. В рамках поточного дослідження за мету було взято здійснення аналізу та екстраполяризації справедливості як елементу системи цих ідеалів в актуальних реаліях України та Польщі. Сучасний етап розвитку України характеризується кардинальними трансформаційними й євроінтеграційними, конвергенційними, та уніфікаційними процесами, що проявляються в системному реформуванні багатьох сфер суспільної дійсності. При цьому наявна публічно-приватна дихотомія вітчизняного права суттєво впливає на всі елементи національної правової системи України, зокрема юридичну відповідальність. Остання є якісним показником ефективності реалізації прав і свобод людини та громадянина, досконалості системи стримувань і противаг організації публічної влади, ціннісних орієнтирів держави та суспільства в цілому. Юридична відповідальність займає одне з ключових місць у сучасній правовій доктрині і традиційно розглядається як правове явище, юридичне поняття (категорія) та міжгалузевий інститут права (нормативна конструкція). Однак нині кожен вимір юридичної відповідальності потребує глибокого філософського осмислення, цілісної правової інтерпретації та системного нормативного вдосконалення. Важливим засобом забезпечення охоронної функції права є юридична відповідальність. Остання є якісним показником реального втілення прав і свобод особи у соціальній дійсності. Це зумовлено тим, що у процесі реалізації юридичної відповідальності відбувається безпосередній вплив держави на сферу нормативно-закріплених суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. При цьому виявляються ціннісні орієнтири держави, рівень цивілізованості суспільства, ступінь духовності та культурності населення, а також наявність законодавчих гарантій і механізмів захисту прав і свобод особи.