Зразок роботи
Одним із важливих завдань кримінального провадження, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, але й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень. Для досягнення поставлених завдань учасникам розслідування кримінальних правопорушень необхідно мати достатній обсяг загальних і спеціальних знань та вмінь, тобто наукове, організаційно-методичне, тактичне, технічно-матеріальне забезпечення. Дослідженням, розробленням та впровадження наукових засад в практичну діяльність з метою збільшення її ефективності та зменшення часових затрат займаються саме науковці в галузі криміналістики [1, с. 154]. Одним із розділів криміналістики, надбання якого відіграють неабияке значення під час розслідування кримінальних правопорушень, є криміналістичне зброєзнавство.
Термін «зброєзнавство» у загальному розумінні охоплює не тільки дослідження вогнепальної зброї, холодної зброї та вибухових речовин і вибухових пристроїв, а й інші знання про зброю, які не є предметом дослідження криміналістики. До таких питань, зокрема, належить історія і розвиток вогнепальної зброї, аналіз технологій та матеріалів, використовуваних під час виготовлення зброї, конструктивні розробки тощо [2].
Криміналістичне зброєзнавство як галузь криміналістичної техніки становить систему наукових положень і відповідних техніко-криміналістичних засобів, методів і прийомів, що використовуються для збирання та дослідження зброї, вибухових пристроїв, вибухівки і слідів їх застосування з метою розслідування кримінальних правопорушень, установлення істини в провадженні [3, с. 201].
Завдання криміналістичного зброєзнавства є похідними від завдань криміналістики і розділу криміналістичної техніки. Можна виділити загальні та спеціальні завдання:
1) загальне (головне) завдання полягає в сприянні правоохоронним органам у їх діяльності з розкриття, розслідування й попередження кримінальних правопорушень, встановленні істини у кримінальних провадженнях розробленими цією галуззю сучасними техніко-криміналістичними засобами, прийомами, методами збирання і дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства, прийомами, методами використання отриманої інформації;
2) спеціальні завдання, до яких варто віднести:
подальше теоретичне вивчення закономірностей механізму вчинення злочинів із застосуванням зброї, вибухових пристроїв, виникнення інформації про це, закономірностей робіт із об’єктами криміналістичного зброєзнавства;
удосконалення наявних і розроблення нових техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів збирання, дослідження цих об’єктів і використання отриманих результатів для встановлення істини у справі [2].
Криміналістичне зброєзнавство як розділ криміналістичної техніки вивчає види зброї і сліди, які залишаються на місці події кримінального правопорушення, засоби їх виявлення, фіксації та дослідження. Використання цих видів знань мають важливе значення під час розслідування багатьох кримінальних правопорушень. Використання цього виду спеціальних знань дає змогу дослідити безпосередньо предмет кримінально протиправного посягання, а саме: вогнепальну зброю, в тому числі військову, а також бойові припаси та інше військове майно. Під час проведення розслідування у слідчого виникають питання щодо віднесення вилучених предметів до вогнепальної зброї або боєприпасів, визначення моделі цієї зброї або боєприпасу, їх технічного стану, придатності для проведення пострілів, що впливає на правильну кваліфікацію кримінально протиправного діяння. До спеціальних знань у галузі криміналістичного зброєзнавства слід віднести й знання щодо процесу зберігання, обліку та видачі зброї на військових об’єктах, в органах та підрозділах Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, а також уміння і навички поводження зі зброєю. До цієї групи відносять також знання нормативно-правових актів, що регламентують обіг зброї в Україні. Крім законодавчої бази, треба знати специфіку діяльності підрозділів, що мають озброєння, щодо обліку, видачі, списання облікованої у них зброї. Цими знаннями переважно володіють військовослужбовці, яких можна залучати до розслідування відповідних видів кримінальних правопорушень як спеціалістів [4, с. 177-178].
Магістр