ГоловнаГотові роботиПраво, юридичніВідповіді до екзамену з цивільного права

Відповіді до екзамену з цивільного права (ID:611369)

Тип роботи: інше

Сторінок: 109

Рік виконання: 2021

Вартість: 100

Зміст

1. Поняття зобов’язального права України та його система. 2. Поняття та види зобов’язань. 3. Елементи зобов'язань 4. Підстави виникнення зобов'язань 5. Суб’єкти зобов’язань. Зміна зобов'язань. Заміна осіб в зобов'язанні. 6. Множинність осіб у зобов’язанні. Зобов’язання на користь третьої особи. 7. Предмет, способи, місце і строки (термін) виконання зобов’язань. 8. Правила виконання альтернативних, часткових, солідарних зобов’язань. 9. Підстави припинення зобов’язань. 10. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов'язань. 11. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язання. Форми та види неустойки. 12. Порука. Форма та зміст договору поруки. 13. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання. 14. Поняття завдатку та його форма. Аванс. 15. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання та її види. 16. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. 17. Інші види засобів забезпечення зобов’язань. 18. Поняття, види та форми цивільно-правової відповідальності. 19. Підстави виникнення цивільно-правової відповідальності. 20. Правові наслідки порушення зобов’язань. Одностороння відмова від зобов’язання. 21. Поняття збитків, їх склад. Відшкодування збитків. 22. Вина як умова відповідальності. Значення вини у договірній відповідальності. 23. Підстави звільнення від відповідальності. 24. Поняття цивільно-правового договору та класифікація цивільно-правових договорів. 25. Зміст договору. Умови договору і їх види. 26. Форма договору, наслідки її недотримання. 27. Укладання договору. Стадії укладання. Переддоговірні спори. Зміна договору. 28. Виконання договору. Правові наслідки зміни або розірвання договору. 29. Поняття договору купівлі-продажу та загальні положення про купівлю-продаж. Зміст договору. 30. Форма договору. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна. 31. Відповідальність за шкоду, завдану товаром неналежної якості. Захист прав споживачів. 32. Роздрібна купівля-продаж. Правове регулювання, суб’єкти, об’єкти, особливості припинення договору. 33. Біржова торгівля. Особливості укладання договорів купівлі-продажу на аукціоні. 34. Договір купівлі-продажу укладений на майбутнє. Загальна характеристика. Правове регулювання. 35. Поняття договору контрактації сільськогосподарської продукції та його загальна характеристика. Особливості виконання. Відповідальність за його порушення. 36. Поняття договору міни (бартеру), загальна характеристика. Особливості укладання. 37. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Особливості укладання, зміни, припинення договорів. 38. Договір дарування. Поняття та загальна характеристика. 39. Зміст договору дарування. Форма договору дарування. 40. Особливості окремих видів дарування (на майбутнє, з обов’язком на користь третьої особи). 41. Поняття договору ренти. Сторони у договорі ренти. Зміст договору ренти. 42. Зміст договору ренти. Форма договору ренти та порядок його укладання. 43. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами. 44. Поняття договору довічного утримання (догляду) та його загальна характеристика. 45. Зміст договору довічного утримання (догляду). Форма договору та порядок його укладання. 46. Особливості виконання і припинення договору довічного утримання (догляду). 47. Поняття договору найму (оренда), його загальна характеристика. 48. Піднайом. Особливості укладання договору піднайому. Припинення договору піднайому. 49. Припинення договору найму (оренди). 50. Договір прокату. Загальна характеристика та особливості укладання та припинення. 51. Договір найму (оренди) земельної ділянки. Найм (оренда) будівлі або іншої капітальної споруди. 52. Договір найму(оренди) транспортного засобу. 53. Поняття лізингу, лізингового договору та його правове регулювання. Зміст договору лізингу. 54. Особливості припинення договору лізингу. Відмінність лізингу від найму (оренди). 55. Поняття договору позички та його зміст. Форма договору позики. 56. Права та обов’язки сторін за договором позички. Припинення договору позички. 57. Договір найму (оренди) житла. Особливості укладання. 58. Правове положення члена сім’ї наймача. Збереження права користування жилим приміщенням за тимчасово відсутнім наймачем і членами його сім’ї. 59. Особливості припинення договору найму (оренди) житла. 60. Поняття договору підряду та його характеристика. Сторони та зміст договору підряду. Укладання та припинення. 61. Договір побутового підряду. Особливості укладання. Предмет та суттєві умови договору побутового підряду. 62. Поняття та значення договору будівельного підряду. Підстави та порядок зміни та розірвання договору будівельного підряду. 63. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт та його зміст. 64. Договір про надання послуг. Ознаки послуг. Види послуг. 65. Елементи та зміст договору надання послуг. Підстави розірвання договору про надання послуг. 66. Система транспортних договорів. Види перевезень та правове регулювання перевезення. 67. Характеристика договору морського перевезення вантажу. Особливості договору буксирування. 68. Договір перевезення пасажира та багажу. 69. Підстави та межі майнової відповідальності сторін за порушення умов договору перевезення. 70. Характеристика договору про транспортне експедирування. Виконання та особливості припинення договору. 71. Позови та претензії за порушення умов договору перевезення. 72. Поняття договору зберігання та його загальна характеристика. 73. Зміст договору зберігання та його сторони. Особливості відносин зберігання, що виникають в силу закону. 74. Відповідальність сторін за невиконання умов договору зберігання. 75. Зберігання на товарному складі. 76. Спеціальні види зберігання. 77. Поняття та ознаки цивільно-правового зобов’язання з страхування. 78. Особливості договірного та обов’язкового, особистого та майнового страхування. 79. Основні страхові поняття. Поняття та загальна характеристика договору страхування. 80. Зміст договору страхування та його стороні. 81. Відповідальність за порушення зобов’язань за договором страхування. Припинення договору страхування. 82. Поняття договору позики та його загальна характеристика. 83. Договір банківського вкладу. Види банківських вкладів. 84. Договір банківського рахунку. Характеристика та специфіка договору. 85. Поняття та види кредитного договору. Зміст кредитного договору. 86. Основні види розрахунків в Україні. Їх загальна характеристика. 87. Форми, способи та порядок розрахунків в Україні. 88. Поняття та загальна характеристика договору факторингу. Співвідношення з договором концесії. 89. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу. Особливості проведення, оцінки результатів та визначення переможців. 90. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. 91. Створення загрози життю, здоров’ю і майну фізичної особи або майну юридичної особи. 92. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без доручення. Порядок компенсації здійсненних витрат. 93. Загальна характеристика підстав та умов відповідальності за заподіяння шкоди. 94. . Відмінність позадоговірної відповідальності від договірної. 95. Система зобов’язань з відшкодування шкоди. 96. Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду завдану з вини її працівника. 97. Особливості відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. 98. Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання та слідства, прокуратури та суду. 99. Відшкодування шкоди особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення. 100. Основні поняття та принципи спадкового права (відкриття спадщини, час і місце відкриття спадщини, спадщина, спадкова маса, спадкодавець, спадкоємці). 101. Поняття та значення спадкового права. Види спадкування. 102. Усунення від права на спадкування. 103. Спеціальні правила спадкування окремих видів майна, прав та обов’язків. 104. Поняття, форма та порядок укладання заповіту. 105. Коло спадкоємців за заповітом та зміст заповіту. Заповідальний відказ та покладання. 106. Види заповітів. 107. Зміна та скасування заповіту. Визнання заповіту недійсних. 108. Тлумачення та виконання заповіту. 109. Зміна та скасування заповіту. Визнання заповіту недійсним. 110. Поняття, зміст та суб’єкти права на обов’язкову частку. 111. Заповідальний відказ та його предмет. 112. Підстави спадкування за законом. 113. Коло спадкоємців за законом. 114. Порядок закликання спадкоємців за законом до спадкування. 115. Спадкування за правом представлення. 116. Прийняття спадщини. Строки для прийняття спадщини. 117. Відмова від прийняття та її правові наслідки. 118. Право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи. 119. Спадкова трансмісія. 120. Відумерла спадщина. 121. Поділ спадкового майна та підстави його перерозподілу. 122. Охорона спадкового майна. Управління спадщиною. 123. Виконання заповіту. 124. Загальна характеристика спадкового договору. Зміст договору. 125. Припинення та розірвання спадкового договору. 126. Поняття сім’ї. Види сімейних правовідносин. Шлюбні правовідносини. 127. Поняття та ознаки шлюбу за сімейним законодавством. Фактичні шлюбні відносини. 128. Умови та порядок укладання шлюбу. 129. Недійсність шлюбу. Підстави, порядок та юридичні наслідки визнання його недійсним. Види недійсного шлюбу. 130. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладання шлюбу. Порядок укладання шлюбу та визнання шлюбу недійсним. 131. Правове регулювання відносин чоловіка і жінки , які не перебувають у шлюбі між собою. 132. Специфіка особистих немайнових прав та обов’язків подружжя. 133. Майнові відносини подружжя. Режим власності подружжя. 134. Обов’язки подружжя по взаємному утриманню в період шлюбу та після його припинення. 135. Шлюбний договір. 136. Поняття та випадки припинення шлюбу. 137. Порядок розірвання шлюбу (в органах державного РАГСУ, в судовому порядку) 138. Юридичні наслідки припинення шлюбу. 139. Підстави виникнення правовідносин між батьками та дітьми. 140. Порядок встановлення батьківства. Порядок оспорювання батьківства (материнства). 141. Підстави і наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок їх поновлення. 142. Аліментні правовідносини. Умови та порядок стягнення аліментів на дітей. 143. Обов’язки дітей щодо батьків. 144. Поняття та умови усиновлення (удочеріння). Правові наслідки усиновлення. Таємниця усиновлення. 145. Опіка, піклування та патронат в сімейному праві.

Не підійшла ця робота?

Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією

Замовити нову

Зразок роботи

Поняття зобов’язального права України та його система. Зобов’язальне право — це система цивільно-правових норм, які на засадах юридичної рівності регулюють майнові відносини в галузі товарообігу, а також майнові відносини по відшкодуванню заподіяної шкоди за участю юридичних та фізичних осіб. Система зобов’язального права поділяється на загальну та особливу частини. Загальна частина складається з норм, які поширюються на всі зобов’язання, що виникають у цивільно-правових відносинах (наприклад, норми про поняття і підстави виникнення зобов’язань, виконання зобов’язань, відповідальність суб’єктів за порушення зобов’язань та їх припинення). Особлива частина зобов’язального права містить норми, які регулюють окремі види зобов’язань (наприклад, купівлю-продаж, поставку, майновий найм, підряд, підряд на капітальне будівництво тощо). Усе зобов'язальне право може бути поділене на: • 1) загальну частину; • 2) спеціальну частину (окремі види зобов'язань). Загальна частина зобов'язального права включає в себе: • 1) універсальні загальні положення (що стосуються усіх видів зобов'язань); • 2) загальні положення договірного права. Спеціальна частина зобов'язального права (окремі види зобов'язань) поділяється на: • 1) окремі види договорів (глави 54-77 ЦК); • 2) окремі види недоговірних зобов'язань (глави 78-83 ЦК). У свою чергу, окремі види договорів з урахуванням мети, суті й змісту угод, можуть бути об'єднані в такі групи: • - договори про передачу майна у власність; • - договори про передачу майна у тимчасове користування; • - договори про надання послуг; • - договори про виконання робіт; • - договори у кредитно-розрахункових відносинах; • - договори про спільну діяльність; • - договори про забезпечення зобов'язань. Окремі види недоговірних зобов'язань можуть бути поділені на зобов'язання, що виникають внаслідок правомірних дій, і зобов'язання, що виникають внаслідок правопорушень. Правомірними діями можуть бути односторонні правочини, юридичні вчинки, акти цивільного стану. Наприклад, рятування майна, життя і здоров'я громадян, ведення справ без доручення, публічна обіцянка винагороди, укладення шлюбу тощо (глави 78-80 ЦК та ін.). Правопорушення породжують зобов'язання внаслідок створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, заподіяння шкоди, безпідставного збагачення тощо (глави 81-83 ЦК) 2. Поняття та види зобов’язань. Книга 5, глава 47 Зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК). Класифікація зобов'язань може бути проведена за різними критеріями. 1. Залежно від підстав виникнення зобов'язання прийнято ділити на договірні і недоговірні. Договірні зобов'язання виникають на підставі домовленості його учасників (дво- або багатосторонній договір). Недоговірні зобов'язання виникають внаслідок інших юридичних фактів (одностороннього правочину, заподіяння шкоди, рятування майна тощо). Значення такого розмежування полягає в тому, що зміст договірних зобов'язань визначається не тільки законом, але, насамперед, домовленістю їх учасників. Зміст недоговірних зобов'язань ґрунтується на законі, односторонньому волевиявленні суб'єкта приватного або публічного права. 2. Залежно від мети (спрямованості) зобов'язання поділяються на регулятивні і охоронні. Регулятивні зобов'язання - це правовідносини, що мають змістом правомірну поведінку учасників. Вони можуть регулювати поведінку учасників договору, а також будь-яку іншу правомірну діяльність у сфері приватноправових відносин. Охоронні зобов'язання виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення, їхньою метою є захист порушеного інтересу суб'єкта цивільного права. По суті, вони становлять різновид засобів захисту або цивільно-правової відповідальності. 3. За співвідношенням прав і обов'язків зобов'язання поділяють на односторонні і взаємні (зустрічні або синалагматичні). В односторонніх зобов'язаннях у однієї сторони є тільки права, у іншої - тільки обов'язки (наприклад, зобов'язання із заподіяння шкоди). У взаємних (зустрічних) зобов'язаннях кожен з учасників такого зобов'язання має як права, так і обов'язки. Кожна зі сторін є одночасно і кредитором, і боржником. Наприклад, у договорі купівлі-продажу продавець і покупець володіють одночасно і правами, і обов'язками щодо один одного. Взаємні (зустрічні) зобов'язання, за загальним правилом, мають виконуватися одночасно (якщо інше не передбачене законом, договором і не випливає із суті зобов'язання). 4. Залежно від характеру правового зв'язку між учасниками зобов'язання воно може бути простим або складним. Якщо сторони мають лише по одному праву і одному обов'язку, то зобов'язання вважається простим. Якщо прав і обов'язків у сторін зобов'язання декілька, воно є складним. Так, зобов'язання, що виникли з договору дарування є простими, а з договору купівлі-продажу - можуть бути як простими, так і складними. 5. Залежно від значення зобов'язання для його сторін розрізняють головні (основні) і додаткові (акцесорні) зобов'язання. Головні (основні) зобов'язання можуть існувати самостійно без додаткового зобов'язання (наприклад, купівля-продаж). Додаткові (акцесорні) зобов'язання виникають тільки за наявності головного (основного) зобов'язання і нерозривно пов'язані з ним (наприклад, порука). Додаткові зобов'язання завжди слідують долі головного зобов'язання і автоматично припиняються разом з ним. 6. Залежно від характеру пов'язаності зобов'язань з особистістю їх учасників можна розмежувати зобов'язання особистого характеру і зобов'язання неперсоніфіковані. Особливістю зобов'язання особистого характеру є необхідність виконання дій, що є його об'єктом, учасником особисто. У таких зобов'язаннях неприпустима заміна однієї зі сторін, і вони припиняються у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, що є їхнім учасником. Так, при відшкодуванні шкоди, заподіяної здоров'ю фізичної особи, кредитором може бути тільки потерпілий. Неперсоніфіковані зобов'язання не пов'язані з особистістю боржника або кредитора. Тому в них можлива передача прав і обов'язків у порядку правонаступництва, заміна осіб у зобов'язанні тощо. 7. З точки зору визначеності змісту зобов'язання розрізняють зобов'язання з певним обсягом вимог і зобов'язання з невизначеним змістом. У зобов'язаннях з певним обсягом вимог точно відомо, виконання яких обов'язків і в якому обсязі може зажадати кредитор віл боржника. Такими є переважна більшість зобов'язань. У зобов'язаннях з невизначеним обсягом вимог (алеаторних), обсяг прав і обов'язків встановлюється тільки в загальному вигляді. Конкретні суми, послуги тощо визначаються вже під час виконання зобов'язання. Наприклад, до алеаторних відносяться зобов'язання, що виникають із договору довічного утримання. Тут відомо тільки те, що набувач будинку приймає на себе обов'язок утримувати власника будинку до його смерті. До цього виду зобов'язань можуть бути віднесені зобов'язання із заподіяння шкоди здоров'ю. У цьому випадку відомий розмір щомісячних платежів у рахунок компенсації втраченого потерпілим заробітку, але кінцеву суму, як і розмір додаткової компенсації витрат на лікування, заздалегідь визначити неможливо. 8. З точки зору визначеності предмета виконання можна виділити зобов'язання з конкретним предметом виконання, альтернативні і факультативні (у цьому випадку доводиться відступити від принципу дихотомії і обрати множинний розподіл). Зобов'язання з конкретним предметом виконання мають місце тоді, коли предметом зобов'язання є цілком конкретна поведінка учасників. Це загальне правило. Альтернативні зобов'язання означають, що боржник має здійснити для кредитора одну з кількох дій, передбачених законом або договором. Право вибору належить боржнику, що виконує зобов'язання, якщо інше не випливає із закону, договору або суті зобов'язання. Наприклад, договором між художнім колективом і замовником передбачено, що буде здійснений концерт за програмою 1 або 2. Факультативні зобов'язання мають місце у випадках, коли боржник зобов'язаний здійснити на користь кредитора конкретну дію, а якщо це неможливо - має право замінити її виконання іншою дією, що заздалегідь обумовлено угодою сторін. Наприклад, боржник зобов'язується передати кредитору певну річ, а у разі неможливості - надати іншу річ такого ж призначення (роду). Можливість заміни виконання тут також є правом боржника. На відміну від альтернативних зобов'язань, де зміст формулюється за допомогою обумовлення варіантів "або те, або інше", факультативні зобов'язання можуть бути охарактеризовані формулою: "якщо неможливо те, тоді інше". 3. Елементи зобов'язань. Зобов’язання складається з суб’єктів, об’єктів та змісту. Суб’єктами зобов’язання є кредитор, тобто особа, якій належить право вимоги, і боржник — особа, яка несе обов’язок, що відповідає праву вимоги кредитора. Об’єкти зобов’язань — це відповідні дії, на реалізацію яких спрямовані права та обов’язки суб’єктів (наприклад, передача майна, виконання роботи, сплата грошей тощо). Зміст зобов’язання становлять права, вимоги кредитора та обов’язки боржника. При цьому за змістом зобов’язання спрямовані на передачу майна (наприклад, на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, позички тощо); виконання робіт на підставі договорів підряду, побутового замовлення, підряду на капітальне будівництво, договорів про спільну діяльність; надання послуг на підставі договорів перевезень, страхування, доручення, комісії, схову; сплату грошей на підставі договорів позички, кредитних договорів, договорів банківського вкладу і банківського рахунка; відшкодування шкоди, заподіяної в результаті протиправних дій, а також шкоди, якої зазнав громадянин внаслідок рятування об’єктів державної і колективної власності; повернення безпідставно придбаного майна і на передачу безпідставно збереженого майна. Взаємодія між кредитором і боржником. Також це є права та обов’язки сторін ( як майнові так і не майнові). Форма- створює суб’єктивні права та обов’язки, що належать кредитору та боржнику. 4. Підстави виникнення зобов'язань. Відповідно до ст. 509 зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Якщо проаналізувати статтю 11, можна зробити висновок, що не всі перелічені там підстави самостійно можуть породжувати зобов'язання.Однією із найрозповсюдженіших підстав виникнення зобов'язання є цивільно-правовий договір, визначення якого надається ст. 626 ЦК. Зобов'язання можуть також виникати із інших правочинів (наприклад, зобов'язальні відносини виникають внаслідок вид

Інші роботи з даної категорії: