Зразок роботи
Аналіз держави з позицій її механізму дозволяє виявити місце і роль кожного елемента в системі державного владарювання, визначити її оптимальну структуру, ієрархічні зв'язку з іншими елементами і т. п. У той же час кожен елемент, що розглядається як складова єдиного механізму, виступає у вигляді органічної і досить самостійної частини цілого, тобто явища, яке володіє певними інтегративними і автономними якостями і властивостями, що дозволяє повніше виявити його природу і призначення.
Найпершим елементом, свого роду «цеглинкою» всієї «будівлі» механізму держави виступає державний орган.
Державні органи є структурними ланками державного апарату. Для утворення державного органу необхідна правова основа, тобто видання спеціального нормативно-правового акту. Зазвичай система державних органів встановлюється конституцією (основним законом держави). Розрізняють представницькі законодавчі органи, які беруть закони (парламент, верховна рада, федеральні збори, конгрес і т. п.), органи виконавчої влади (уряд, міністерства і відомства), – на ці органи покладається обов'язок організовувати реалізацію прийнятих законів.
Державний орган як відносно самостійна частина держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності. Він наділяється державно-владними повноваженнями (компетенцією), які зумовлюються завданнями і функціями держави. Кожен з них може діяти тільки в межах наданих йому повноважень. Вихід за їх межі є правопорушенням, а прийняті всупереч закону рішення підлягають скасуванню.
Державні органи мають право самостійно приймати і здійснювати від свого імені владні рішення в межах своєї компетенції. При цьому під компетенцією розуміється сукупність владних повноважень органу і сукупність завдань, які підлягають вирішенню (предмет ведення). Залежно від компетенції владні рішення державних органів поширюються на все суспільство, або на якусь його частину.
Незалежно від того, об'єднує державний орган багато людей або йде від однієї людини в зовнішніх відносинах він завжди виступає як самостійний суб'єкт. Державний орган діє від імені і за дорученням держави. У своїй діяльності він спирається на юридичні джерела. У них формулюються права, обов'язки і відповідальність державних органів, предмети їх ведення, встановлюється порядок взаємодії з фізичними та юридичними особами.
Державні органи забезпечують здійснення сильної та ефективної державної влади, яка не обов'язково повинна бути авторитарною, диктаторської. Необхідна і можлива легітимна (заснована на законі) сильна влада. Державні органи, як офіційні представники держави, мають право видавати нормативно-правові (загального характеру) або індивідуальні правові акти (акти застосування права), обов'язкові для виконання. Для державного апарату потрібні спеціально підготовлені кадри чиновників-управлінців, які мають необхідну кваліфікацію і професіоналізмом
Теоретична база дослідження. Дослідженням теми державного органу займалися такі вчені: Авер’янов В. Б., Битяк Ю. П., Колісник В. П., Наливайко Л. Р., Нижник Н. Р., Сухорукова А., Ткаченко А. О., Плахотнюк Н. Г., Процюк І. В., Ющик О. І.
Мета курсового дослідження: визначити поняття, ознаки, основні принципи діяльності та види державних органів.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
• загальна характеристика поняття державного органу;
• охарактеризувати основні ознаки державних органів;
• охарактеризувати принципи організації та діяльності державних органів;
• охарактеризувати види державних органів;
• визначити проблемні аспекти та напрямки оптимізації державних органів.
Об’єктом дослідження виступає визначення поняття державного органу.
Предметом дослідження є загальна характеристика видів, ознак та принципів державних органів.
Методи дослідження. Під час дослідження були використанні такі методи, як:
• метод аналізу;
• метод порівняння і співставлення;
• метод узагальнення.
Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів та підрозділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 29 сторінок.
Магістр