Джерела цивільного права України (тенденції розвитку) (ID:614117)

ВСТУП Джерела цивільного права – це правове явище хвилювало цивілістичні уми з давніх часів. Будучи зовнішньою формою вираження правових норм, відображаючи зовні сутність громадянського права, джерела викликають інтерес вивчення не тільки сучасних теоретиків, але і практиків. У теорії держави і права до сих пір немає чіткого і єдиного думки про понятті, що розглядається. Різні правові школи по-різному підходять до цього питання, звідси така ж проблема перекочувала і в теорію цивільного права. Крім того, виникла також проблема про співвідношення джерел цивільного права і цивільного законодавства. Також важливим є те, що різні вчені вибудовують власні системи джерел, де набір елементів неоднаковий. Звідси виникають різноманітні нюанси, пов'язані з тим, що є формою цивільного права, а що ні. Правотворче значення джерела права визначається тим, що воно або створюється в процесі спеціальної правотворчої діяльності, або його практичне значення виражається у встановленні норм права, створених в особливому порядку. У першому випадку джерела права у вигляді нормативних актів, договорів проходять особливу процедуру розробки та прийняття, наділяються при цьому офіційною юридичною силою, похідною від компетенції суб'єктів правотворчості. Правотворча робота тут здійснюється цілеспрямовано, спеціальними органами та в особливому порядку. Результатом правотворчості є встановлення, зміна або скасування будь-яких правових норм. У другому випадку правова доктрина, звичаї, юридична практика, релігійні догмати можуть набувати правотворчого значення після їх санкціонування органами державної влади. У науці виділяється кілька способів санкціонування соціальних норм: законодавчий, правозастосовний, відомчий, прямий і опосередкований, «мовчазний» і т. д. Джерело права є офіційна форма вираження і закріплення державної волі. Залежно від історичного типу держави і права та особливостей об'єктивно сформованого в даному суспільстві політичного режиму державна воля може бути представлена або у вигляді системи корінних і важливих інтересів економічно і політично пануючого класу, а в певні періоди навіть однієї особи (диктатора, деспота), або як складний вираз політичної боротьби і співробітництва класів, соціальних верств, які беруть участь в політиці і правотворчій діяльності. Сучасна система джерел права України формується під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. І хоча нині вона не є стійкою та досконалою (містить велику кількість нормативно-правових актів, які часто недостатньо впорядковані), з’являються нові джерела права, щодо яких не визначені основні типи зв’язків у системі, спостерігається нормативно-правова інфляція тощо. Ці проблеми породжують потребу в науковому аналізі і, насамперед, структури системи джерел права України, а також у формулюванні висновків, які мали б практичну значущість для правотворчості. Теоретична база дослідження: Дослідженням джерел цивільного права України займалися такі сучасні вчені: Богдановська І., Гранат Н., Гурова Т., Іванюк О., Качур В., Кельман С., Косович В., Мазурик К., Марченко М., Панченко М., Сільченко Н., Семеніхін І. та інші. Мета курсового дослідження: визначити теоретичні засади джерел цивільного права України. Завдання курсової роботи: 1. Здійснити дослідження поняття «джерела цивільного права» та визначити їх види. 2. Визначити та охарактеризувати основні джерела цивільного права. 3. Визначити та охарактеризувати договори та звичаї як джерела цивільного права. 4. Охарактеризувати судову практика та цивільно-правову доктрину. Об’єкт дослідження: дослідження теоретичних засад джерел цивільного права України. Предмет дослідження: визначення тенденції розвитку джерел цивільного права України. Методи дослідження. Під час дослідження були використанні такі методи, як: • метод аналізу; • метод порівняльно–правовий; • історичний метод; • системний метод; • метод узагальнення. Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів та підрозділів до них, загальних висновків, списку використаної літератури, що нараховує 91 джерело. Основний текст курсової роботи – 40 сторінок, загальний обсяг – 49 сторінок.