Зразок роботи
Вступ
Судимість, перш за все, пов'язана з особистістю людини, з її правовим положенням, що визначає в багатьох випадках його соціальну позицію і роль у суспільстві. Це, у свою чергу, вимагає підвищеної уваги до питання про правову сутність і соціальну природу судимості. Адже негативні наслідки, породжувані нею в житті конкретної особи, відіграють визначальну роль. Судимість має пряме відношення до виконання покарання, адаптації особи, яка відбула покарання, – проблеми складної і багатогранної, що охоплює комплекс питань морального, психологічного та практичного характеру з ресоціалізації особистості. Одне з головних призначень інституту судимості полягає у використанні його в боротьбі з рецидивною злочинністю.
На даний момент судимість не втратила своєї важливості. Зважаючи на свою комплексність, судимість знаходить вираз у різних галузях права. Важливу роль інститут судимості грає в захисті основ конституційного ладу і цілісності держави, а також прав і законних інтересів громадян.
Особа, яка вчинила злочин, піддається з боку держави осуду. Він передбачає у результаті виконання покарання і судимості для нього негативних наслідків у формі обмеження або позбавлення його певних прав, свобод і законних інтересів.
Судимість є правове становище особи. Воно викликане фактом засудження до кримінального покарання і виражається у сукупності загально-цивільних, адміністративних і кримінально-правових наслідків, що виступають у вигляді обмежень правового статусу громадян.
Судимість може виникнути лише з моменту вступу обвинувального вироку з призначенням покарання у законну силу. Коли він стає обов'язковим для всіх державних і громадських установ, підприємств і організацій, посадових осіб і громадян, то набуває такі властивості, як винятковість – неможливість вторинного притягнення особи до кримінальної відповідальності за одним і тим же звинуваченням і засудження двічі за одне й те саме. Набрання законної сили обвинувальним вироком – єдина підстава відбування кримінального покарання. Скасування вироку в порядку нагляду анулює і судимість.
Покарання завжди передбачає кару, оскільки воно пов'язане для засудженого з певними стражданнями, обмеженнями. Судимість як результат призначеного покарання також містить елементи кари, що виражаються в тих чи інших нестатках і обмеженнях, наслідки з правових і кримінально-правового характеру.
Судимість не є самоціллю, вона покликана закріпити результати впливу на засудженого у ході виконання покарання, упевнитися, що відбулося його виправлення. Однак засуджений своєю поведінкою може доказати, що задачі, які стоять перед судимістю, досягнуті й до погашення її строку, що встановлений в ст. 89 КК України. З огляду на це, закон передбачає перспективу дострокового зняття судимості. Це є не тільки проявом гуманізму та індивідуального підходу до здійснення кримінальної відповідальності, а й сприяє прискоренню цілковитого виправлення засудженого, попередженню рецидиву.
У разі, коли особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі взірцевою поведінкою і ретельним ставленням до праці доказала своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до завершення строків, що зазначені у ст. 89 цього Кодексу.
Погашення або зняття судимості анулює всі правові наслідки, пов'язані з судимістю, у зв'язку з чим особа, яка має погашену судимість, на законній підставі може відповідати про несудимість, а кандидати в присяжні засідателі не зобов'язані повідомляти про погашення судимостей, якщо про це не ставилося питання.
Зняття судимості на відміну від погашення проводиться за умови бездоганної поведінки засудженого за його клопотанням і з обов'язковим винесенням суддею мотивованої постанови.
Судимість може бути знята з будь-якої особи, яка відбула покарання, без будь-яких обмежень як в частині категорії скоєних злочинів, так і з урахуванням особистості засудженого. Суть такого рішення полягає утому, що воно може прийматися до закінчення строку погашення судимості при наявності даних, що свідчать про бездоганну поведінку конкретної особи.
Теоретична база дослідження. Дослідженням дострокового зняття судимості займалися такі вчені: В. В. Голіна, М. В. Грамматчиков, С. І. Зельдов, М. П. Євтєєв, В. В. Єраксін, Б. О. Кирись, Б. С. Нікіфоров, Є. О. Письменський, Л. Ф. Помчалов, О. Ю. Соболєв, Ю. М. Ткачевський, Г. Х. Шаутаєва та ін.
Мета курсового дослідження: визначити теоретичні засади дострокового зняття судимості.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
• загальна характеристика поняття судимість;
• визначення підстав для дострокового зняття судимості;
• загальна характеристика дострокового зняття судимості;
Об’єктом дослідження виступає характеристика поняття судимості.
Предметом дослідження є дострокове зняття судимості.
Методи дослідження. Під час дослідження були використанні такі методи, як :
• метод аналізу;
• метод порівняння і співставлення;
• метод узагальнення.
Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 30 сторінок.
Магістр