Поняття помилки в кримінальному праві та її правове значення (ID:614208)

Питання про кримінально-правове значення помилки розглядається юридичною наукою уже протягом фактично трьох століть. Утім, наявні розвідки не призвели до досягнення певного консенсусу у підходах до вирішення спірних ситуацій. Пропонуються різноманітні підходи до класифікації кримінально-правових помилок і кваліфікації поведінки винної особи за їх наявності. І хоча наукова дискусія з окреслених питань сприяє подальшому розвитку знань про кримінально-правове значення помилки, наявна ситуація не може бути визнана прийнятною з точки зору практичних потреб. Кримінально-правова кваліфікація є суттєвим питанням реалізації кримінального провадження, а також одним з основних етапів (стадій) застосування кримінально-правової норми. Саме тому кваліфікація є базовим поняттям у кримінально-правовій літературі та слідчо-судовій практиці. У науці кримінального права та слідчо-судовій практиці питанню кваліфікації приділяється багато уваги, адже правильна юридична оцінка вчиненого особою діяння або її посткримінальної поведінки є неодмінною умовою досягнення законності при відправленні правосуддя у зв’язку з проведенням кримінального провадження. Помилка у кваліфікації може потягти за собою безпідставне засудження особи або необґрунтоване її виправдання, чи застосування до винного норми Кримінального кодексу, котра не містить усіх кримінально-правових ознак вчиненого діяння або посткримінальної поведінки особи. Помилки у кваліфікації злочинів мають характерну сферу буття – сферу індивідуального правового регулювання. Вони спотворюють владну державну волю, котра концентрується у нормативних актах, при переводі її в площину конкретних правових відносин, що є негативним результатом при проведенні кваліфікації діяння. Тим самим зменшуються правозабезпечувальні можливості правових норм у регулюванні суспільних відносин, точність їх дії у кожному окремому випадку. Особлива риса індивідуального правового регулювання – спрямованість на забезпечення неухильної і точної дії права щодо конкретних суб’єктів і фактів життя. Тому помилка у кваліфікації злочинів порушує коло генетичного зв’язку нормативних та індивідуальних приписів, їх відношення субординації та взаємообслуговування. Таким чином виникає розрив між нормативним правовим регулюванням і індивідуальним, між можливістю і дійсністю у процесі застосування норм права та при кваліфікації злочинів. Особливою властивістю помилки у кваліфікації є її офіційний характер. Тобто така помилка може бути встановлена безпосередньо у порядку, який визначений законом. Натомість факт встановлення закріплений у відповідному офіційному документі. Помилка , яка офіційно не встановлена, вважається неіснуючою. Здійснюючи злочин, винний не завжди точно представляє розвиток події злочину, наявність причинного зв'язку між вчиненим діянням і наслідками, а також інші обставини злочину. Не завжди особа має уявлення і про караності діяння, його кваліфікації, терміни покарання. Дана ситуація у теорії кримінального права пов'язана з поняттям помилки. Одним з ключових аспектів знання про помилку у кримінальному праві, котрий викликає розбіжності між вченими і, відповідно, в подальшому – різні підходи до кваліфікації суспільно небезпечних діянь за наявності омани, є питання про їх класифікацію. Теоретична база дослідження. Дослідженням теми «Поняття помилки в кримінальному праві та її правове значення» займалися такі сучасні вчені: Айдинян А. В., Блінська С. Г., Вапсва Ю. А., Дагель П. С., Калєніченко Л. І., Калюжний Р. А., Комаров О. Д., Кочетков Л. І., Марітчак Т. М., Міневич О. І. та ін. Мета курсового дослідження: охарактеризувати поняття помилки в кримінальному праві та її правове значення. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: • дослідження поняття помилки та її види в доктрині кримінального права України; • охарактеризувати юридичну помилку в кримінальному праві та її вплив на кримінально-правову кваліфікацію злочину; • дослідити фактичну помилку в кримінальному праві та її вплив на кримінально-правову кваліфікацію злочину. Об’єктом дослідження виступає загально-теоретична характеристика поняття помилки в кримінальному праві. Предметом дослідження є дослідження правового значення помилки в кримінальному праві. Методи дослідження. Під час дослідження були використанні такі методи, як: • метод аналізу; • історичний метод; • метод порівняння і співставлення; • системний метод; • метод узагальнення. Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів та підрозділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 31 сторінка. Розділ 1. Поняття помилки та її види в доктрині кримінального права України Детально проблема правової помилки почала вивчатися ще римським приватним правом, що регулювало відносини між приватними особами в межах Римської держави. Римляни не розробили загальну теорію помилки, а розглядали кожен такий випадок окремо [21, c. 242]. Римське приватне право розуміло під помилкою розбіжність між волею особи та її зовнішнім виразом або між волею та інтересом, викликану необізнаністю суб'єкта з обставинами справи. З наведеного визначення можна зробити висновок, що в основі помилки лежить незнання особи про обставини справи на основі омани. Error – помилка, омана, невірне уявлення про юридично істотні обставини, протиріччя між уявлюваним і реальністю, розбіжність волі та її виявлення: особа вчинила не те, хотіла, або не висловила того, що хотіла. Помилка стосується безпосередньо волевиявлення діючої особи; вона ставиться до обставин фактичних – facti чи юридичних – juris [21, c. 242]. Cлід зазначити, що вже у той час римські юристи запропонували класифікувати помилки на два основних види: юридичну та фактичну, в залежності від того, які обставини невірно представлені у свідомості суб'єкта [11, c. 67]. Помилки людини вивчаються різними галузями знань: психологією, соціологією, психіатрією, правом і т. д. Вихідні ж положення про помилки повинні бути розроблені філософією. Деяка частина помилок вивчається кримінальним правом. У теорії кримінального права можна побачити різноманітність тем дослідження помилок, зокрема, питання кримінально-правової оцінки помилки як однієї зі складових характеристик необережного злочину, вплив помилки на форму вини, кримінальну відповідальність, звільнення від відповідальності, кваліфікацію злочинів [21, c. 242]. Що є стосується суміжних з кримінальним правом дисциплін, таких як кримінологія та кримінально-виконавче право, то ї при їх вивченні можна відшукати проблеми кримінально-правових помилок, зокрема, проблеми профілактики «помилкових» злочинів, особистості злочинця, що помиляється, пенітенціарних і постпенітенціарних заходів, застосовуваних до таких осіб, причин і умов «помилкових» злочинів та ін. [21, c. 242] . У Кримінальному кодексі України 2001 р. спеціальних норм, присвячених проблемі кримінально-правових помилок немає, хоча свого часу спроби законодавчого закріплення таких норм в історії кримінального права були зроблені.