Зразок роботи
ВСТУП
За даними Державної служби статистики України на початок 2020 р. в державі кількість зареєстрованих товариств з обмеженою відповідальністю складає близько 671000, акціонерних товариств – до 14000. Натомість на порядок менше існує повних товариств – 1315, товариств з додатковою відповідальністю – 1 512 та командитних товариств – 372 [13].
Господарські товариства є загальноприйнятими видами провадження підприємницької діяльності в Україні із використанням механізму юридичної особи. У свою чергу, організаційно-правові форми господарських товариств завжди були, є і будуть одними із найпопулярніших об’єктів наукових пошуків учених-правників. Правова основа діяльності господарських товариств почала формуватися відразу після здобуття нашою державою незалежності шляхом прийняття Законів України «Про підприємництво» (втратив чинність у 2004 р.), «Про підприємства в Україні» (втратив чинність у 2004 р.) та «Про господарські товариства» (втратив чинність у 2018 р. в частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю) [4].
Вже згодом правові норми, що регламентують діяльність господарських товариств в Україні було вміщено у Господарський кодекс України [2] (далі – ГК України) та Цивільний кодекс України [3] (далі – ЦК України). Поряд із цим, на початку 2018 р. було прийнято Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» [6].
Очевидним є те, що нарівні з такими організаційно-правовими формами господарських товариств як товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство існують і не зовсім звичні для ведення бізнесу товариства, для прикладу, такі як товариство з додатковою відповідальністю. Прийняття вищезгаданого Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» обумовлює потребу аналізу на доктринальному рівні цілого ряду його норм, які по-новому регламентують діяльність товариств з додаткововою відповідальністю. Йдеться передусім про новітній правовий інструментарій в частині участі в товаристві, управлінні, правовому механізмі прийняття рішень. Варто наголосити, що даний законодавчий акт вирізняється значним обсягом диспозитивності, розширенням договірного регулювання відносин у товариствах шляхом запровадження конструкцій корпоративного договору, значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, договору про припинення товариства. Наведене вимагає дослідження теоретико-правових аспектів діяльності товариств з додатковою відповідальністю з урахуванням змін у вітчизняному законодавстві, чим і обґрунтовується актуальність теми дослідження. Окрім того, в Україні товариства з додатковою відповідальністю не є поширеними. Це додатково обґрунтовує інтерес автора до теми курсового дослідження.
Метою курсового дослідження є встановлення базових теоретичних та практичних засад правового статусу товариства з додатковою відповідальністю в Україні.
У контексті досягнення поставленої мети варто визначити завдання даного дослідження. Серед них можна виділити такі:
дослідити історико-правову площину виникнення та розвитку господарських товариств в Україні;
визначити поняття та види господарських товариств в Україні;
проаналізувати основні положення про товариство з додатковою відповідальністю, а саме: встановити його дефініцію, кваліфікуючі ознаки та правову основу діяльності;
з’ясувати у чому полягають нормативні засади діяльності товариства з додатковою відповідальністю, а саме: дослідити його порядок створення та припинення, зміст статуту, розмір статутного капіталу та правовий режим майна, права та обов’язки учасників, відповідальність;
здійснити правову характеристику органів управління товариства з додатковою відповідальністю, а саме: визначити їх види, компетенцію та порядок прийняття ними рішень;
встановити господарсько-правову природу корпоративного договору як засобу регулювання корпоративних відносин в товаристві з додатковою відповідальністю;
провести правову характеристику рейдерства як незаконного способу захоплення товариства з додатковою відповідальністю в умовах українського сьогодення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі створення та діяльності товариств з додатковою відповідальністю в Україні.
Предметом дослідження є історико-правова площина виникнення та розвитку господарських товариств в Україні; поняття та види господарських товариств; дефініція, кваліфікуючі ознаки та правова основа діяльності товариства з додатковою відповідальністю; порядок створення та припинення, зміст статуту, розмір статутного капіталу та правовий режим майна, права та обов’язки учасників, відповідальність товариства з додатковою відповідальністю; органи управління товариства з додатковою відповідальністю; корпоративний договір; рейдерство як незаконний спосіб захоплення товариства з додатковою відповідальністю.
В процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання правових явищ: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення та систематизація, системно-структурний, діалектичний, історичний, логіко-юридичний тощо. При цьому, наведені вище методи використано з врахуванням взаємозв’язку між ними, що забезпечує повні, всебічні та істинні результати дослідження.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами закладу вищої освіти полягає у тому, що курсове дослідження виконувалося на основі програми досліджень ... в межах освоєння навчальної дисципліни «Господарське право та процес».
Результати, висновки та пропозиції, що були одержані в процесі дослідження, можна використати для удосконалення та покращення правового статусу товариства з додатковою відповідальністю в Україні. Окрім того, роботу можна використати для здійснення викладацької діяльності, а також як основу для подальших наукових розробок у даній галузі. У цьому полягає її практичне значення.
Відповідно до мети й завдань дослідження структура курсового дослідження складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 26 найменувань.
