Зразок роботи
ВСТУП
У громадському житті кожної держави трапляється момент, коли необхідним стає перегляд ідейних принципів правового регулювання адміністративних відносин з врахуванням нагальних запитів та потреб суспільства. Потребує змін також сфера публічного управління й адміністрування, у якій дедалі розповсюдженішими стають правові засоби й форми регулювання, як правило не притаманні даному виду відносин. У тому числі це торкається договірного регулювання відносин публічного спрямування та запровадження інституту адміністративного договору.
Постійні суспільні трансформації політичного, економічного та соціального характеру вже давно стали невід’ємною ознакою української держави та у сучасних реаліях обумовили суттєве зміцнення позицій правових договорів як одного із найбільш результативних засобів регламентації суспільних правовідносин. Наслідком таких активних модифікацій стала, у тому числі й зміна акцентів та напрямків регулювання адміністративно-правових відносин, яку було сповна втілено у ідейному задумі адміністративної реформи 2019 р. в Україні.
В останній час владна верхівка держави та спільноти провідних українських політологів, економістів та юристів активно популяризують модель так званої «сервісної держави», у якій зміст публічного управління та адміністрування зводиться до процесу «служіння» суспільству шляхом надання громадянам якісних державних послуг, адже концепція сервісної держави декларує, що «держава працює для людини, а не навпаки». Таким чином, в умовах становлення відносин новітнього типу між Україною та її громадянами, особливої актуальності набуває питання договірної регламентації відносин у сфері державного управління й створення інституту адміністративного договору.
За таких умов український правотворчий процес в вищезгаданому напрямку має бути спрямований на те, щоб усіма способами, не відступаючи від позицій діючого законодавства, забезпечити належне становлення інституту договірної регламентації адміністративно-правових відносин, як складового елемента галузі адміністративного права. Також держава має створити законодавче підґрунтя для правомірної поведінки усіх суб’єктів в правовідносинах, що складаються у процесі укладання адміністративних договорів.
Щодо стану розробки проблеми адміністративного договору як інструменту діяльності органів публічної адміністрації України, то вона не є досить розробленою. Станом на сьогодні, існують різнобічні підходи щодо дослідження адміністративного договору, є достатньо велика кількість точок зору на такий науковий процес, накопичений науковий матеріал, однак, на наш погляд, робота із створення теорії адміністративного договору ще далека від свого завершення. Свого часу до вивчення питань правового регулювання адміністративного договору зверталося чимало науковців. Серед них ми можемо виділити праці: Ж. В. Завальної [1], А. М. Гуд [2], К. К. Афанасьева [3], В. Р. Білої [4], О. М. Ілюшик [5], Ю. П. Битяка [6] тощо. Останні стали джерелами інформації під час проведення дослідження.
Сьогодні проблема правового регулювання адміністративного договору в Україні стоїть надзвичайно гостро, чим і обумовлюється актуальність теми дослідження. Адже, й дотепер доктрина адміністративного права не містить вичерпних, а не фрагметарних досліджень у даній галузі. Окрім того, концепція договірного регулювання адміністративно-правових відносин є неоднозначною, неординарною, суперечливою та одночасно достатньо перспективною з точки зору адміністративного права, що додатково обґрунтовує організуюче значення теми та інтерес автора до останньої.
Метою курсового дослідження є встановлення базових адміністративно-правових доктринальних та практичних засад адміністративного договору як інструмента діяльності органів публічної адміністрації України.
У контексті досягнення поставленої мети варто визначити завдання даного дослідження. Серед них можна виділити наступні:
визначити поняття адміністративного договору у чинному законодавстві та юридичній літературі;
виявити сутнісні ознаки та функції адміністративного договору;
класифікувати види адміністративного договору;
– окреслити особливості суб’єктного складу адміністративного договору;
здійснити загальну характеристику визначальних елементів адміністративного договору, його змісту;
дослідити порядок укладення, зміни та розірвання адміністративного договору;
визначити проблеми реалізації адміністративного договору в Україні, шляхи їх вирішення та проаналізувати судову практику щодо питань адміністративних договорів в українському адміністративному судочинстві;
з’ясувати роль адміністративного договору в практиці зарубіжних країн.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі укладання адміністративного договору в Україні.
Предметом дослідження є правова природа адміністративного договору як інструмента діяльності органів публічної адміністрації України, його матеріальні й процесуальні аспекти, формування доктринальних основ адміністративного договору, науковий аналіз нормативно-правової підґрунтя застосування адміністративного договору в Україні.
В процесі роботи над курсовим дослідженням використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання правових явищ: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення та систематизація, системно-структурний, діалектичний, історичний, логіко-юридичний тощо. При цьому, наведені вище методи використано з врахуванням взаємозв’язку між ними, що забезпечує повні, всебічні та істинні результати дослідження.
Результати, висновки та пропозиції, що були одержані в процесі дослідження, можна використати для удосконалення та покращення адміністративного законодавства, що регламентує договірне регулювання відносин у сфері публічного управління й адміністрування. Окрім того, роботу можна використати для здійснення викладацької діяльності, а також як основу для подальших наукових розробок у даній галузі. У цьому полягає її практичне значення.
Відповідно до мети та завдань дослідження структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 35 найменувань.
Магістр