Зразок роботи
ВСТУП
Аналіз умов українського сьогодення дає можливість стверджувати, що соціально-економічний та політичний сектори країни перебувають у стані активної модифікації. Поряд із цим, правова система України, у зв’язку із бажанням нашої держави набути членства у Європейському Союзі та утворити правовий, соціальний та демократичний соціум, інтенсивно реформується й постійно змінюється.
Сучасна Україна – унітарна демократична парламентсько-президентська республіка, що знаходиться на етапі суспільних перетворень, які ускладнюються багатьма негативними явищами, зокрема й злочинністю. Хоча статистичні дані про стан злочинності та результати прокурорсько-слідчої діяльності в Україні за 2019 рік свідчать про зниження рівня злочинності на одинадцять відсотків (варто зауважити, що рівень української злочинності у 2019 році став найнижчим за усі роки незалежності держави) [24], остання залишається серйозним викликом для правоохоронних органів та народу України в цілому, адже набуває ознак дедалі більшої організованості.
Стає очевидним, що за таких нестабільних реалій, в рази зростає роль успішного розслідування та викриття злочинів органами досудового розслідування та судом. Ефективність діяльності вищевказаних органів напряму пов’язана із інстититутом експертизи у кримінальному процесуальному праві України. Адже, міжнародна спільнота активно пропагує ідею широкого використання сучасних експертиз, своєчасного їх проведення й умілого застосування. Маючи у своєму арсеналі спеціальні знання, що являють сукупність пристосованих для цілей доказування по кримінальному провадженню досягнень наукового та технічного прогресів, експерти вносять неоціненний вклад у діяльність із встановлення фактичних обставин розслідуваних злочинів.
До вивчення питань проведення експертизи у кримінальному провадженні зверталося чимало науковців. Серед них ми можемо виділити: М. Г. Щербаковського, В. В. Федчишину, Е. І. Макаренко, О. О. Бондаренка, А. Р. Воробчак, А. В. Дудича, В. М. Тертишника, О. В. Негодченка, В. П. Хомутенко, І. В. Пирога тощо.
Експертиза у кримінальному провадженні є багатоаспектною категорією, яка у практичному значенні являється експертною діяльністю, у науковому – сферою знань, у процесуальному – джерелом доказів, у доказуванні – засобом доказування, у пізнавальному – особливим видом дослідження, а у правозастосовчому – процесом і результатом застосування спеціальних знань. Із огляду на це, питання проведення експертизи під час здійснення кримінального провадження стоїть надзвичайно гостро, чим й обумовлюється актуальність теми дослідження. Окрім того, упродовж останнього десятиліття зазнали суттєвих змін й методологія підготовки, вчинення та засекречення кримінальних правовопорушень, зросла кількість злочинів із числа тяжких і особливо тяжких, які плануються й провадяться спеціально підготовленими особами та/або формуваннями організованої злочинності. За загальним правилом, при вчиненні такого роду злочинів використовуються прогресивні здобутки та засоби науки і техніки, що утруднює діяльність слідчого й суду та вимагає від останніх залучення в ході встановлення істини осіб, що володіють спеціальними знаннями.
Метою курсового дослідження є встановлення базових доктринальних та практичних засад проведення експертизи у кримінальному провадженні, огляд чинного законодавства у вищезгаданій сфері та напрямів його удосконалення, аналіз особливостей сучасного стану проведення експертизи під час здійснення кримінального провадження в Україні.
Мета курсового дослідження передбачає вирішення ряду завдань роботи, серед яких ми можемо виділити наступні:
дослідити історико-правовий та законодавчий аспекти розвитку та становлення інституту експертизи у кримінальному процесуальному праві України;
визначити нормативно-правові акти, що складають законодавчу базу України з питань проведення експертизи у кримінальному провадженні;
проаналізувати доктринальні засади проведення експертизи під час здійснення кримінального провадження, а саме: визначити дефініцію, сутнісні ознаки, завдання, предмет та види такої експертизи;
окреслити правові підстави призначення й проведення експертиз у кримінальному провадженні;
визначити коло експертних установ України, що здійснюють експертизи у кримінальному провадженні;
здійснити загальну характеристику процесуального порядку призначення та проведення експертизи в Україні на стадіях досудового розслідування та судового провадження;
провести аналіз окремих актуальних питань проведення експертизи під час здійснення кримінального провадження в Україні, а саме: висновку експерта як результату проведення експертизи та напрямів його використання у кримінальному провадженні та проблемних питань призначення й проведення експертиз під час здійснення кримінального провадження і шляхів їх вирішення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі проведення експертизи під час здійснення кримінального провадження в Україні.
Предметом дослідження є історико-правовий та законодавчий аспекти розвитку та становлення інституту експертизи у кримінальному процесуальному праві України; нормативно-правові акти, що складають законодавчу базу України з питань проведення експертизи у кримінальному провадженні; доктринальні засади проведення експертизи під час здійснення кримінального провадження, а саме: дефініція, сутнісні ознаки, завдання, предмет та види такої експертизи; правові підстави призначення й проведення експертиз у кримінальному провадженні; коло експертних установ України, що здійснюють експертизи у кримінальному провадженні; процесуальний порядок призначення та проведення експертизи в Україні на стадіях досудового розслідування та судового провадження; окремі актуальні питання проведення експертизи під час здійснення кримінального провадження в Україні, а саме: висновок експерта як результат проведення експертизи та напрями його використання у кримінальному провадженні та проблемні питання призначення й проведення експертиз під час здійснення кримінального провадження і шляхи їх вирішення.
Під час роботи над курсовою роботою було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правової дійсності, а саме: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення та систематизація, системно-структурний, історичний, логіко-юридичний тощо. Очевидно, що вищенаведені методи використано з врахуванням тісного взаємозв’язку між ними, що забезпечує комплексні, усесторонні та істинні результати дослідження.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами закладу вищої освіти полягає у тому, що курсова робота виконувалася на основі програми досліджень Кафедри відновного правосуддя та приватної детективної діяльності Національного університету водного господарства та природокористування в межах освоєння навчальної дисципліни «Кримінальний процес».
Висновки та пропозиції, а також результати, що були одержані в процесі курсової роботи, можна використати для удосконалення та покращення нормативно-правової регламентації проведення експертизи у кримінальному провадженні. Більше того, результати дослідження можуть застосовуватися в процесі викладацької діяльності, а також як основа для подальших наукових розробок у даній галузі. У цьому полягає її практичне значення.
Відповідно до мети та завдань дослідження структура курсової роботи складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Список використаних джерел містить 26 найменувань.
Магістр