Перспективи використання поліграфа для удосконалення професійно-психологічного відбору кандидатів для прийняття на службу до правоохоронних органів (ID:629236)

ВСТУП В умовах сьогодення, коли завдання українських правоохоронних органів стають все більш складними й відповідальними, підвищуються вимоги й до кадрового складу таких органів. Тому на сучасному етапі набуває важливості пошук нових дієвих форм професійно-психологічного відбору, особливо для такого специфічного різновиду суспільної діяльності як служба в правоохоронних органах. Одним із сучасних методів оцінювання отриманої від суб’єкта інформації є психофізіологічний метод із застосуванням поліграфа. Результати такого оцінювання знаходять відображення у різноманітних напрямах діяльності правоохоронних органів, зокрема у виконанні окремих завдань в межах досудового та судового проваджень, при відборі кандидатів для заміщення вакантних посад (кадрового «скринінгу»), спеціальних (внутрішніх) перевірок та службових розслідувань. Питання перспектив використання поліграфа для удосконалення професійно-психологічного відбору кандидатів для прийняття на службу в правоохоронних органах було предметом уваги багатьох науковців. Серед них ми можемо виділити: О. І. Мотляха та Є. М. Коржа [1], О. В. Вагіну [2], Т. В. Гостєєву [3], А. Мокрицьку та Т. Сліпченко [4]. На відміну від провідних держав світу, в Україні професійно-психологічний відбір кандидатів на службу (роботу, навчання) в правоохоронних органах із застосуванням поліграфа проводитися частково. Також проблематика перспектив використання поліграфа для удосконалення кадрової роботи правоохоронних органів є слабко дослідженою, будь-які ґрунтовні наукові дослідження щодо даної тематики відсутні, чим і обумовлюється актуальність теми дослідження. Метою курсової роботи є дослідження перспектив використання поліграфа для удосконалення професійно-психологічного відбору кандидатів для прийняття на службу в правоохоронні органи України. Мета зумовила постановку наступних завдань:  проаналізувати історичний аспект розвитку та правове регулювання психофізіологічних досліджень із використанням поліграфа на території України;  визначити поняття, принципи роботи й застосування поліграфа як спеціального технічного засобу правоохоронних органів України;  дослідити загальний порядок та умови проведення опитування із застосуванням поліграфа;  визначити обов’язки спеціаліста під час проведення опитування з використанням поліграфа;  охарактеризувати порядок оформлення, зберігання й використання результатів опитування із застосуванням поліграфа;  окреслити перспективи та проблеми (включаючи способи їх вирішення) використання поліграфа для удосконалення кадрової роботи правоохоронних органів:  виявити закономірності протидії об’єктивному проведенню опитування із застосуванням поліграфа з боку опитуваних осіб в процесі професійно-психологічного відбору майбутніх працівників правоохоронних органів та шляхи її подолання. Об’єктом курсового дослідження є процедура психофізіологічного дослідження із використанням поліграфа у процесі професійно-психологічного відбору кандидатів для прийняття на службу в правоохоронні органи України. Предметом дослідження є історичний аспект розвитку та правове регулювання психофізіологічних досліджень із використанням поліграфа; поняття, принципи роботи й застосування поліграфа; загальний порядок та умови проведення опитування із застосуванням поліграфа; обов’язки спеціаліста під час проведення опитування з використанням поліграфа; порядок оформлення, зберігання й використання результатів опитування із застосуванням поліграфа; перспективи та проблеми (включаючи способи їх вирішення) використання поліграфа для удосконалення кадрової роботи правоохоронних органів; протидія об’єктивному проведенню опитування із застосуванням поліграфа з боку опитуваних осіб в процесі професійно-психологічного відбору майбутніх працівників правоохоронних органів та шляхи її подолання. У процесі курсової роботи було використано як загальні, так і спеціальні методи дослідження, а саме: аналіз літературних джерел, порівняння, узагальнення науково-теоретичних та дослідницьких даних, системний, формально-логічний, історико-правовий тощо. Структура курсової роботи складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, який вміщує 30 найменувань.