Зразок роботи
ВСТУП
У ст. 6 Основного закону держави – Конституції України, вказується, що державна влада в нашій країні здійснюється на засадах її поділу на три гілки – законодавчу, виконавчу й судову. Органи законодавчої, виконавчої й судової влади реалізують свої повноваження у визначених Конституцією України межах та у відповідності до чинного законодавства [7].
Відштовхуючись від положень парадигми поділу влади можна стверджувати, що виконавча влада в Україні – це автономна й незалежна гілка державної влади, спрямована на виконання законів та підзаконних нормативно-правових актів, здійснення виконавчо-розпорядчих повноважень, надання адміністративних послуг й вчинення інших адміністративних процедур. Відповідно, виконавча влада в Україні реалізується єдиною та цілісною системою органів державної виконавчої влади. Система органів державної виконавчої влади складається із Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади (міністерств, державних служб, інспекцій, агентств), центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом (для прикладу, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Національне агентство з питань запобігання корупції тощо) та місцевих органів виконавчої влади (обласних, районних та міських державних адміністрацій).
Дослідженням системи органів державної виконавчої влади займалося чимало вчених-правників. Серед них ми можемо виділити таких: О. С. Дніпрова [37], Н. Р. Нижника [43], В. Б. Авер’янова [34], Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В Зуй [35], Ю. С. Кіцула [42] тощо.
Станом на сьогодні Україна перебуває на проміжному етапі становлення державності, що пов’язується із євроінтеграційним курсом нашої держави, який вимагає проведення модифікації системи органів державної виконавчої влади відповідно до положень Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 р. [30]. Тому проблема подальшої розробки системи органів державної виконавчої влади набуває особливої важливості, чим й обґрунтовується актуальність теми цього дослідження.
Метою курсової роботи є встановлення основних теоретичних та практичних положень системи органів державної виконавчої влади України як суб’єкта адміністративного права.
У відповідності до мети роботи, завданнями дослідження є наступні:
дослідити історичний аспект виконавчої влади в України, її дефініцію та сутність;
визначити поняття, структуру та обсяг правового регулювання діяльності системи органів державної виконавчої влади в Україні;
проаналізувати структуру, порядок формування, функції, завдання та компетенцію Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів державної виконавчої влади;
охарактеризувати систему, порядок формування, завдання та повноваження центральних й місцевих органів державної виконавчої влади в Україні;
окреслити основні напрями удосконалення діяльності системи органів державної виконавчої влади у контексті євроінтеграції України;
розкрити сутність електронного урядування як основного інструменту нової реформи державного управління в Україні.
Об’єктом курсової роботи є суспільні відносини, що складаються в процесі функціонування системи органів державної виконавчої влади в Україні.
Предметом дослідження є історія, дефініція та сутність виконавчої влади в Україні; поняття, структура, правове регулювання діяльності системи органів державної виконавчої влади; структура, порядок формування, функції, завдання та компетенція Кабінету Міністрів України; система, порядок формування, завдання та повноваження центральних й місцевих органів державної виконавчої влади; основні напрями удосконалення діяльності системи органів державної виконавчої влади у контексті євроінтеграції України; сутність електронного урядування як основного інструменту нової реформи державного управління в Україні.
Методологічною базою дослідження є комплексна система як загальних, так і спеціальних методів наукового пізнання юридичної дійсності, що дозволяє провести глибокий аналіз предмета дослідження та зробити відповідні пропозиції та рекомендації (для прикладу, історичний, діалектичний, системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий методи).
Структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Список використаної літератури містить 53 найменування.
Магістр