Зразок роботи
ВСТУП
Відповідно до ст. 1 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини такою вважається кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше [1]. Схоже розуміння правової категорії «дитина» дає й Європейська конвенція про громадянство: «дитина – будь-яка особа, що не досягла 18 років,
якщо за законодавством, яке застосовується до дітей, повноліття не
настає раніше» [2]. У свою чергу, норми ст. 1 Закону України «Про громадянство України» вказують, що дитина – це особа віком до 18 років [3].
Очевидним є те, що діти – одна із найбільш уразливих демографічних груп в кожній державі, а тому майбутнє України, безпосередньо залежить від забезпечення безпеки та належного виховання дітей. Захист дітей від суспільно-небезпечних посягань – одне з найважливіших завдань будь-якої правової та соціальної держави, зокрема й України.
Торгівля дітьми – це складна багатоаспектна проблема. Опинившись в ситуації торгівлі дітьми, дитина залишається один на один з загрозами психологічного, фізичного (в тому числі й сексуального насильства), примусової праці та жебрацтва, нелегальної трансплантації органів тощо. Зазначаємо, що аналіз статистичної інформації щодо числа зафіксованих випадків торгівлі дітьми в Україні показав загалом дуже малу їх кількість в абсолютних цифрах – Департаментом боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України упродовж 2011–2016 років було зафіксовано лише 49 злочинів, які мали стосунок до торгівлі дітьми. Одночасно, лише Міжнародна організація з міграції розпочинаючи із 2000 року надала допомогу щонайменше 574 дітям-громадянам України, які постраждали від торгівлі людьми [4].
Свого часу до вивчення питань правових засад протидії торгівлі дітьми в Україні зверталося чимало науковців. Серед них ми можемо виділити праці: В. О. Іващенко [5], Г. Г. Жуковської [6], К. Левківського [7], В. М. Куца та А. М. Орлеана [8] та ін.
Сьогодні проблема удосконалення правових засад протидії торгівлі дітьми в Україні стоїть надзвичайно гостро, чим і обумовлюється актуальність теми дослідження. Адже, невтішна статистика виявлення випадків торгівлі дітьми на практиці свідчить про низький рівень поінформованості щодо вищевказаної проблеми як серед загального населення в цілому, так і серед спеціалістів відповідних установ та організацій.
Метою курсового дослідження є комплексне дослідження правових засад протидії торгівлі дітьми в Україні. У контексті досягнення поставленої мети варто визначити завдання даного дослідження. Серед них можна виділити наступні:
визначити поняття, причини, етапи, масштаби та групи ризику торгівлі дітьми;
проаналізувати нормативно-правове забезпечення протидії торгівлі дітьми на міжнародному та державному рівнях;
здійснити кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченого ст. 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми»;
дослідити принципи, основні напрями державної політики та коло суб’єктів протидії торгівлі дітьми в України;
з’ясувати національний механізм надання допомоги та захисту дітям, які постраждали від торгівлі людьми;
визначити повноваження окремих суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі дітьми в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні правовідносини, що виникають у процесі протидії торгівлі дітьми в Україні. Натомість предметом дослідження є правові засади протидії торгівлі дітьми в Україні, національний механізм протидії торгівлі дітьми в умовах сучасних українських реалій.
В процесі роботи над курсовим дослідженням використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання правових явищ: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення та систематизація, системно-структурний, діалектичний, історичний, логіко-юридичний тощо. При цьому, наведені вище методи використано з врахуванням взаємозв’язку між ними, що забезпечує повні, всебічні та істинні результати дослідження.
Результати, висновки та пропозиції, що були одержані в процесі дослідження, можна використати для удосконалення та покращення правових засад протидії торгівлі дітьми в Україні. Окрім того, роботу можна використати для здійснення викладацької діяльності, а також як основу для подальших наукових розробок у даній галузі. У цьому полягає її практичне значення.
Відповідно до мети та завдань дослідження структура курсової роботи складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 32 найменування.
