0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Україна в період тоталітарно-репресивного режиму (1917-1991 рр.) (ID:649104)

Тип роботи: контрольна
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 15
Рік виконання: 2021
Вартість: 100
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 3 1. Україна в добу національно-визвольних змагань. Короткий період незалежності Української та Західноукраїнської Народних Республіки. 4 2. Україна у складі СРСР. Репресії сталінського режиму на українських землях в 1920-1940 рр. 8 3. Західноукраїнські землі в др. пол. 1940-их рр. Період “десталінізації” та брежнєвського “застою”. Український дисидентський рух. 11 4. Політична криза в СРСР та розпад Радянського Союзу. Проголошення незалежності України (1991р.) 13 ВИСНОВКИ 14 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 15
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1. Україна в добу національно-визвольних змагань. Короткий період незалежності Української та Західноукраїнської Народних Республіки. Завершення Першої світової війни для Російської імперії ознаменувалось масовими політичними та соціально-економічними страйками, які згодом переросли у Лютневу революцію. Вона призвела до краху імперського дому Романових, цар якого Микола II зрікся престолу. Для України, російська революція, дала можливість розвитку масового національного руху, що розгорнулася на початку березня 1917 року. Тоді ж у Києві було утворено представницький орган – Центральну раду (УЦР), яку очолив М. Грушевський. Згодом його парламентські повноваження були закріплені Українським національним конгресом (УНК), що відбувся 17–21 квітня, який став по-суті укр. установчими зборами. Державна діяльність Центральної ради закріплювалась проголошенням нею 4 –ьох універсалів. Так, наприклад I універсал (23 червня) визначив ставлення до рос. Тимчас. уряду і стверджував, що тільки Укр. установчі збори (сойм) мають право схвалювати закони в Україні. В наступних універсалах йшлося про декламацію ширшої автономії, зокрема своїм III універсалом (20 листопада), Центральна рада проголосила Українську народну республіку (УНР) до якої ввійшли Київ., Черніг., Волин., Поділ., Полтав., Харків., Катеринослав., Херсон. та Таврій. (без Криму) губернії, та проте все ще залишалась у федеративних зв’язках із Росією. Січневий наступ більшовиків під проводом В. Антонова-Овсієнка в напрямку Києва змусив Центральну Раду видати IV універсал (22 січня 1918 р.), в якому повністю закріплювалася незалежність УНР. В зовнішній сфері, УЦР зважилася на важливий стратегічний крок, тобто уклала між державами Четверного Союзу Брестський мирний договір 9 лютого 1918 р. , що було першою перемогою молодої української дипломатії. Відповідно до цієї угоди, почався вхід нім.-австр. військ на окуповану більшовиками укр. землі, які в березні цього ж року, спільним наступом на Київ, відновили владу УНР та її уряду. Однак, згодом виникають суперечності між нім. командуванням та політикою уряду В. Винниченка, причинами якого стало неспроможність України виконати економічні зобов’язання. Усе це призвело до серйозних змін в українській політиці. Так, консервативні кола, підтримувані німцями, здійснили переворот та обрали генерала П. Скоропадського гетьманом України 29 квітня 1918 р.
Інші роботи з даної категорії: