Історія криміналістики (ID:660515)

ВСТУП Актуальність теми. Запити практики актуалізують потребу в розробленні адекватних сучасним умовам засобів, прийомів і методів протидії злочинності, що будуть запроваджені в практичну діяльність та враховані в освітньому процесі юридичних закладів вищої освіти. У зв’язку із цим важливого значення набуває вітчизняний історико-правовий досвід як під час реформування правової системи, органів кримінальної юстиції загалом, так і щодо визначення шляхів розвитку окремих галузей юридичної науки, передусім криміналістики. Змістовна складова криміналістики, вивчення її історії та зв’язків з іншими галузями наукового знання завжди були в осередку уваги учених і криміналістів-практиків. Проте відсутність комплексного дослідження розвитку цієї науки на підставі використання наукознавчих підходів обмежував можливості повного, усебічного пізнання інформаційної сутності криміналістики та її генези. Без простеження зв’язку між зміною засобів, прийомів і методів розслідування кримінальних правопорушень у різні періоди розвитку криміналістики неможливо розробити дієвий сучасний криміналістичний інструментарій, спрогнозувати перспективні напрями протидії злочинності органами досудового розслідування, прокуратури та судом. Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці вітчизняних та іноземних учених: Ю. П. Аленіна, І. А. Алієва, Л. І. Аркуші, Л. Ю. Ароцкера, О. Ф. Аубакірова, В. Д. Басая, І. В. Басистої, В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, Р. С. Бєлкіна, Т. В. Варфоломеєвої, В. І. Василинчука, А. І. Вінберга, Г. П. Власової, І. О. Возгріна, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, В. Я. Горбачевського, І. В. Гори, М. В. Даньшина, Ф. М. Джавадова, А. В. Дулова, С. В. Євдокіменко, В. А. Журавля, Г. О. Зоріна, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, О. А. Кириченка, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, В. А. Колесника, О. Н. Колесніченка, В. П. Колмакова, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, А. М. Кустова, В. В. Лисенка, В. К. Лисиченка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, В. Т. Маляренка, Г. А. Матусовського, А. В. Мовчана, О. І. Мотляха, Г. М. Мухіна, Д. Й. Никифорчука, В. Т. Нора, О. В. Одерія, Ю. Ю. Орлова, В. Л. Ортинського, І. В. Пирога, М. А. Погорецького, І. В. Рогатюка, О. С. Саінчина, М. В. Салтевського, Л. Д. Удалової, І. Я. Фрідмана, В. Г. Хахановського, П. В. Цимбала, К. О. Чаплинського, С. С. Чернявського, Ю. М. Чорноус, В. М. Шевчука, В. Ю. Шепітька, М. Г. Щербаковського, Б. В. Щура та ін. Об’єктом дослідження є суспільноі-правові відносини, що регулюють розвиток криміналістики. Предметомі дослідження є історія становлення та розвитку криміналістикиі. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження єі характеристика історії становлення та розвитку криміналістики. Дляі досягнення зазначеної мети необхідно було розв’язати такіі завдання: - розкрити передумови зародження основ криміналістичних знаньі, - дослідити формування криміналістичних знань і виникнення криміналістикиі як науки: історичні аспекти, - вивчити сучасний підхіді до розвитку криміналістичних знань, - розкрити перспективи розвиткуі криміналістики у майбутньому, - дати загальну характеристику структуриі криміналістики, - виокремити характерні особливості загальної теорії, криміналістичноїі техніки, тактики і методики як складових структуриі криміналістики. Методи дослідження обрані виходячи із специфікиі цілей, завдань, об’єкта і предмета дослідження. Ві роботі використовувались: діалектичний метод наукового пізнання дійсностіі, а також спеціальні методи дослідження – формально-логічнийі, історико-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичнийі, методи моделювання, узагальнення та ін. Структура роботиі зумовлена метою і завданнями дослідження, складається зіі вступу, 3 розділів, що мають 6 підрозділіві, висновків, списку використаних джерел (20 найменувань).