Зразок роботи
ВСТУП
Формам права, які аналізують у процесі дослідження соціального забезпечення характерною є множинність, наявність великої кількості нормативно-правових документів різноманітної юридичної сили, з різним предметом, а також методом правового регулювання. Але не зважаючи на деяку внутрішню неузгодженість та можливу незбалансованість, вони однаково продовжують становити єдину систему, яка і є правовою основою галузі права соціального забезпечення. У зв’язку з цим, достатньо актуальним питанням є дослідження особливостей системи джерел права у сфері соціального забезпечення та докладний аналіз актів законодавства.
Тематику дослідження особливостей актів законодавства у системі джерел права соціального забезпечення у тій чи іншій мірі розглядали у своїх працях різні вчені-юристи, серед числа яких слід виокремити наступних:
В. Бурак, М. Іншин, С. Кобзєва, В. Костюк, С. Лукаш, Н. Марченко,
А. Мацюк, П. Пилипенко, С. Синчук та інші. Все ж, незважаючи на зроблений немалий внесок у вивчення даного питання, досі не було здійснено комплексного аналізу проблематики особливостей системи джерел права соціального забезпечення.
Таким чином, метою нашого дослідження є аналіз системи джерел права соціального забезпечення, змістовна характеристика актів законодавства вищезгаданої системи права. Для досягнення поставленої цілі потрібно, по-перше, розглянути погляди науковців щодо теми дослідження; по-друге, самостійно проаналізувати зміст актів законодавства.
1. ПОНЯТТЯ ДЖЕРЕЛА ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНИ
Розглядаючи загальу теорію права або будь-яку іншу галузь, з'ясовано, що проблема джерел права дуже широко досліджена, та в такій ще новій сфері, як право соціального захисту України, визначена проблема була досліджена досить поверхово. Серед загального дослідження робіт вітчизняних науковців не знайдено єдиного правильного визначення, яке можливо застосувати до поняття джерел права сфери соціального забезпечення.
Починаючи аналіз джерел права соціального забезпечення України, науковець С. Синчук, у процесі їх дослідження та певних особливостей, що мають змогу вирізнити їх від джерел інших галузей права, визначав під джерелом права соціального забезпечення такі нормативно-правові акти, що приймаються відповідними державними та іншими органами, які мають певні повноваження та компетенцію у цій сфері, призначені для врегулювання таких суспільних відносин, які становлять безпосередній предмет правового регулювання права соціального забезпечення [9, c. 104].
Своє бачення визначення поняття тих самих джерел, які ми досліджуємо, дав правник М. Бойко, який відповідно відзначає, що у якості джерел права сфери соціального забезпечення слід розуміти нормативні акти які виступають формами вираження нормативної державної волі, яка спрямована на регулювання різних за походженням суспільних відносин, але які містять в собі такі норми, що регулюють правовідносини, які мають змогу виникати між громадянами держави та відповідними державними органами з питань соціального забезпечення громадян [9, c. 104].
На думку науковця-юриста Б. Сташківа, джерела права соціального забезпечення мають іншу інтерпретацію, а саме – це певні витоки формування цієї галузі права, сукупність факторів, які безпосередньо визначають зміст і форми представлення визначених правових норм у сфері соціального забезпечення та галузі соціального захисту населення [9, c. 104].
Магістр