Зразок роботи
Вступ
На сьогоднішній наша країна продовжує формування сучасного, ефективного, якісного та дієвого механізму державних органів. Особливу роль в цьому механізмі відіграють органи правопорядку і, в тому числі, поліція, на яку покладено важливий обов’язок забезпечувати права і свободи громадян та охороняти встановлений порядок, не допускаючи протиправних посягань.
Взагалі поліція та здійснення нею діяльності нерозривно пов’язані з існуванням держави, які співвідносяться як частина і ціле. Під час функціонування механізму держави важливим є забезпечення реалізації норм права всіма членами суспільства, при цьому неабияку роль відіграють заходи примусу, тому в даному випадку взаємозв’язок держави та поліції є необхідним та логічним. Діяльність поліції має велике значення не лише для суспільства в цілому, а й для окремої людини зокрема, адже впевненість у власній безпеці та відчуття захищеності з боку органів державної влади є головною вимогою, яку висуває сучасне суспільство до держави. Реформування правоохоронних органів в Україні є невід’ємною частиною демократизації суспільного життя та побудови правової держави, а тому дотримання і реалізація основних засад діяльності Національної поліції України, закріплених у розділі ІІ Закону України «Про Національну поліцію», прискорять процес формування та ефективного функціонування інституту поліції в Україні відповідно до міжнародних стандартів забезпечення прав і свобод у різних сферах життєдіяльності людини.
З огляду на процес регулювання та створення Національної поліції України, яка спроможна забезпечити захист прав, свобод і законних інтересів громадян, публічну безпеку від протиправних посягань, діючи відповідно до принципів верховенства права, прозорості та підзвітності суспільству і застосовуючи силу (примус) винятково в межах, визначених законом доцільно розглянути як же саме відбувається проходження служби в поліції. В європейській (та загалом західній) поліцеїстиці таку модель зазвичай називають орієнтованою на права людини або демілітаризованою сервісною службою, яка «набуває легітимності, виконуючи радше правову, ніж політичну функцію».
Якщо говорити про загальне визначення проходження служби, то даний термін являє собою сукупність юридичних фактів, що тягнуть за собою зміні службово-правового положення працівників органів внутрішніх справ (ОВС).
Метою мого курсового проєкту є розкриття загальних засад проходження служби в поліції, огляд всіх обмежень, пов’язаних зі службою в поліції. Проаналізувати гарантії професійної діяльності поліцейського, контракт про проходження служби в поліції, присягу працівника поліції, переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції, перебування поліцейських у розпорядженні. Також розглянемо порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації, порядок тимчасового виконання обов’язків поліцейським, в яких випадках відбувається відсторонення поліцейського від виконання службових обов’язків (посади), відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції. Зробимо аналіз первинної професійної підготовка поліцейських, підготовкаи поліцейських у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, післядипломної освіти поліцейських, який граничний вік перебування на службі в поліції, звільнення зі служби в поліції, стаж служби в поліції, види дисциплінарних стягнень в поліції, види заохочень в поліції, переміщення по службі осіб середнього та вищого складу. До того ж розглянемо атестацію в поліції, присвоєння первинних спеціальних звань, порядок присвоєння спеціальних звань в поліції, присвоєння спеціальних звань достроково та присвоєння спеціального звання на один ступінь вище від звання, передбаченого займаною штатною посадою.
Розділ I. Правове регулювання служби в поліції
На сьогоднішній день новий етап реформування правоохоронних органів зумовлює необхідність створення ефективної державної політики в правоохоронній сфері, оновлення існуючих механізмів управління правоохоронними органами, зокрема й органами поліції. Однією з найважливіших передумов ефективності управління органами поліції є гарантування комплексного та узгодженого правового забезпечення управління органами поліції (тобто розроблення відповідної нормативно-правової бази).
Відповідно на рівні нормативно-правових актів мають створюватися пріоритетні напрями управління органами поліції, визначатися коло суб’єктів, відповідальних за її реалізацію, закріплюватися шляхи взаємодії органів і підрозділів поліції, окреслюватися проблемні питання, пов’язані з процесом управління органами поліції, та пропонуватися шляхи їх вирішення. Таким чином, вагома соціальна роль управління органами поліції та особливе місце, яке цей процес посідає в державному механізмі, зумовлюють актуальність формування цілісної нормативно-правової бази, у якій мають бути визначені всі необхідні механізми реалізації органами поліції правоохоронної функції держави.
Значення правового забезпечення управління органами поліції зумовлюється тим, що саме завдяки праву й правовому регулюванню відбувається впорядкування суспільних відносин, забезпечується виділення та закріплення прав і свобод особи та інших учасників публічно-правових правовідносин, створюються відповідні правові механізми їх забезпечення й захисту.
В Україні після набрання чинності положеннями Закону України «Про Національну поліцію» 2015 року розпочалося становлення Національної поліції як центрального органу виконавчої влади, функціональна спрямованість якого полягає в служінні суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку. Стаття 60. ЗУ Про Національну поліцію «Правове регулювання служби в поліції» та інші нормативно-правовими акти з питань проходження служби в поліції регулює відносини, що виникають у зв’язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції. Детальніше розглянемо, які ж саме правові-нормативні акти регулюють службу поліції в Україні.
