Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ПОНЯТТЯ Й ОЗНАКИ СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
З моменту виникнення вітчизняної науки кримінального права проблема умисної провини завжди була у центрі уваги дослідників. Їй присвячено наукові праці відомих теоретиків дорадянського періоду, серед них: С.І. Баршева, А.Ф. Бернер, М.Ф. Володимирський-Буданов, Д.А. Дріль, В.В. Єсипов,П.Д. Калмиков, А.Д. Кисельов, А.Ф. Кістяковський, Г.Є. Дзвонів, Н.А. Неклюдов, І. Нейман, С.В. Познишев, П.П. Пусторосльов, А.К. фон Резон, Н.К. Ренненкампф, Россі, Н.Д. Сергіївський, Г.І. Сонцов, В.Д. Спасович, Н.С.Таганцев, Г.С. Фельдштейн, І.Я. Фойницький та ін. У радянський період їй приділяли увагу такі вчені, як: П.С. Дагель, Ю.А. Демідов, Г.А. Злобін, Д.П. Котов, В.Г. Макашвілі, Б.С. Маньковський, А.Г. Мікадзе, Б.С. Никифоров, С.В. Познишев, А.А. Піонтковський, А.І. Рарог, Т.Л. Сергєєва, К.Ф. Тихонов, М.Г. Угрехелідзе, Б.С. Утевський, Б. Хорнабуджелі та ін. У сучасний період розвитку кримінально-правової доктрини до проблеми умисної провини виявляють науковий інтерес Є.В. Благов, Ю.І. Бутко, С.В. Вєкленко, Г.В. Веріна, Д.А. Гарбатович, А.В. Гребенюк, С.В. Дубовиченко, В.В. Лунєєв,Р.І. Міхєєв, Г.В. Назаренко, О.В. Наумов, Т.Б. Недопекіна, В.А. Нерсесян,І.В. Паньков, Д.П. Потапов, Б.Т. Розгільдієв, А.І. Рарог, С.В. Скляров, Д.А. Чанишев, А.Ю. Ширяєв, В.Ф. Щепельков, В.А. Якушин та ін [3].
Наукові праці названих та інших учених внесли не оцінений внесок у розвиток вчення про вину. Водночас слід зазначити, що у працях вищезазначених учених умисна вина, як правило, розглядалася в контексті інших, більш загальних чи суміжних, проблем ― суб'єктивної сторони злочину, вини, суб'єктивного зобов'язання, осудності, підстави кримінальної відповідальності, диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності, мотивації злочинної поведінки тощо.
З іншого боку, теорія кримінального права приділяла увагу суто приватним питанням навмисної вини: детальний аналіз інтелектуальних компонентів прямого та непрямого умислів представлений у дисертації С.В. Дубовиченко на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (Київ,2007); А.Ю. Ширяєвим на рівні кандидатської дисертації досліджувалося предметний зміст вини у злочинах із формальним складом (Львів, 2013).
Магістр