0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ПОНЯТТЯ ПІДТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ У СУДІ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРОРА (ID:784428)

Тип роботи: реферат
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 12
Рік виконання: 2023
Вартість: 80
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ Вступ Виклад основного матеріалу Висновки Список використаних джерел  
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП В умовах зростання несприятливих тенденцій в структурі злочинності, поширення організованих і групових її форм, не втрачають актуальності питання щодо вдосконалення діяльності прокуратури України, яка становить єдину систему органів, які в порядку, передбаченому законодавством України, здійснюють встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства притаманними тільки їм методами, і засобами. Прокуратура займає важливе місце у системі державних органів по зміцненню законності, захисту права громадян та інтересів суспільства й держави від злочинних посягань. Розбудова нової моделі кримінального судочинства, заснованого на нормах Конституції України, з метою створення надійного механізму забезпечення невідворотності покарання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, вимагає подальшого підвищення ефективності прокурорської діяльності в усіх галузях кримінального судочинства і зокрема, участі прокурора у судовому засіданні, де він реалізує функцію обвинувачення. Виконуючи функцію обвинувачення в суді, прокурор повинен діяти таким чином, щоб кожен вирок суду був законним, обґрунтованим і мотивованим, а кожна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення була притягнута до кримінальної відповідальності. Публічне обвинувачення в суді - це найгостріше реагування прокурора на злочинне, порушення закону. Підтримання обвинувачення в суді є традиційною функцією прокуратури на усіх етапах становлення і розвитку цього інституту. Актуальність даної теми привертала увагу багатьох відомих науковців і стала предметом дослідження у роботах Ю.М. Грошевого, Л.М. Давиденка, В.В. Долежана, М.В. Кости, М.I. Мичка, В.П. Рябцева, Ю.С. Шемшученка, П.В. Шумського та інших. Не дивлячись на значні доробки вчених-правознавців, на сьогоднішній день залишається чимало проблем, щодо визначення сутності і змісту функції публічного обвинувачення, оскільки це складний і відповідальний вид прокурорської діяльності. 3 урахуванням конституційних змін, змін кримінально-процесуального законодавства, питання щодо обвинувальної діяльності прокурора вимагають подальшого ґрунтового дослідження.   Виклад основного матеріалу У правовій доктрині домінує думка, що сутність державного інституту, його роль і місце у правовому механізмі держави, соціальне призначення розкривається через його функції. Розглядаючи функціональне призначення прокуратури, необхідно зазначити, що функції прокуратури - це основні напрямки цілеспрямованої діяльності, спрямовані на досягнення цілей і виконання завдань у межах визначено компетенції. Функції прокуратури визначаються Законом України «Про прокуратуру», процесуальними законами та Конституцією України. Прийняття Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року та зміни, які були внесені в Конституцію України щодо правосуддя від 2 червня 2016 року суттєво обмежили функції прокурора. Зокрема законодавець скасував такі функції: нагляд за додержанням і застосуванням законів; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, повʼязаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також функцію досудового розслідування [1, с. 53]. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішенням відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом [2]. Відповідними конституційними змінами термін «державне обвинувачення» законодавцем було змінено на публічне обвинувачення. У правовій літературі неодноразово висловлювалися точки зору від-носно некоректності терміну «державне обвинувачення» і необхідності в його заміні на «публічне обвинувачення». Як зазначав П.В. Шумський, виходячи з принципу презумпції невинуватості, правосуддя в Україні здійснюється тільки судом. Звідси виходить принципове положення про те, що ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також бути підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком. суду і у відповідності з законом, причому вирок є єдиним актом, що виноситься судом від імені держави. Тільки в ньому знаходить свій вираз ставлення держави до особи, що вчинила злочин. До постановлення вироку (точніше набрання ним законної сили) обвинувачений, підсудний державою ще не обвинувачується і обвинувачуватись не може. Розгляд матеріалів кримінального провадження у суді проводиться тільки відносно обвинувачених і по тому обвинуваченню, по якому вони віддані до суду. А це обвинувачення формулюється слідчим (органом дізнання) від його імені і тому носить публічний, а ніяк не державний характер. А тому і в судовому розгляді є публічне, а не державне обвинувачення (3, с. 124]. Необхідно зазначити, що серед наукової спільноти не досягнуто єдності поглядів щодо моменту виникнення функції обвинувачення у кримінальному провадженні та субʼєктів, які її здійснюють. Деякі вчені зазначають, що елементи функції обвинувачення виникають і здійснюються з моменту складання протоколу про затримання особи як підозрюваного. Даний протокол свідчить про висунення щодо певної особи елементів обвинувачення. В даному випадку підозра є складовою частиною, одним з елементів обвинувачення. Як зазначає Д.В. Борзих, законодавство України передбачає, що з моменту виникнення функції обвинувачення вона цілком зосереджена у слідчого. На нього покладається обовʼязок обʼективно дослідити всі обставини справи зʼясувати обставини, які помʼякшують і обтяжують відповідальність обвинуваченого [4, с. 39].