Засади конституційного ладу України (ID:791535)

1.1. Поняття та елементи конституційного ладу: теоретико-правові засади Розвиток сучасної парадигми конституціоналізму та необхідність теоретико-правового осмислення інтенсивних процесів державотворення, що відбуваються в сучасній Україні, зумовлюють необхідність аналізу змісту та сутності всієї системи базових категорій, що використовуються в сучасному конституціоналізмі. Однією з таких базових категорій слід визнати "конституційнийлад". "Конституційний лад" є невід'ємною частиною "конституціоналізму" як ширшого поняття. Він відображає конкретні структури держави і суспільства та "передбачає перетворення теоретичних моделей на політико-правову реальність". Поняття "конституційний лад" разом з поняттям "конституціоналізм" виступає категорією так званого системоутворення парадигм і конституціоналізму, а також практики конституційно-правового будівництва. Це поняття є найбільш загальним за рівнем логічного узагальнення в конституційно-правовій науці. Його предмет дослідження збігається з предметом конституційного права в цілому. Це дозволяє правознавцям коректно характеризувати "конституційний лад" як "основну інтегративну" та "обмежену" категорію конституційних досліджень. Конституційний лад вживається у двох значеннях: формальному та змістовному. У першому випадку термін стосується самого факту, що суспільство або держава має засновану на конституції систему управління державою. Це поняття означає, що будь-яке суспільство або держава, заснованена конституції, може називатися конституційним і має конституційний лад, незалежно від того, яким є зміст цієї конституції. Однак у конституційному праві поняття "конституційний лад" розуміється лише як суспільний і державний лад, що відповідає певним вимогам, і частіше вживається в іншому змістовному значенні. Насамперед, йдеться про визнання та гарантування прав і свобод людини і громадянина, поділ державної влади та демократичні форми правління. Конституційні інститути не слід ототожнювати з державними інститутами. Останні є вужчим явищем. На відміну від державного устрою, конституційний устрій завжди передбачає наявність у державі конституції. У той час як необхідними ознаками конституційного ладу є національний суверенітет, виборний уряд, поділ влади та непорушність і невідчужуваність загальновизнаних прав і свобод людини, державний лад не обов'язково включає в себе всі ці ознаки. В юриспруденції питанню конституційного ладу приділяється достатньо уваги. Конституційний лад є органічною частиною суспільного ладу і безпосередньо пов'язаний з його конституційним регулюванням, реалізацією та захистом конституційних положень. Іншими словами, конституційний лад – це та частина суспільного ладу, яка безпосередньо пов'язана з його конституційними основами. Принципово новою рисою нового українського конституційного ладу є визнання людини, її прав і свобод найвищою соціальною цінністю. Не людина має служити владі, а влада має захищати права і свободи людини, оскільки визнання, додержання і захист прав і свобод людини відтепер є головним завданням органів державної влади. Основні напрями та аспекти цих сутнісних ознак конституційного права "присутні в усіх конституційних інститутах і нормах і виражаються з більшою чи меншою формальною визначеністюв державно-правовому регулюванні влади, суверенітету та свободи особистості в нашому суспільстві".