Правозастосування договору купівлі-продажу (ID:826354)

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ 1.1. Поняття договору купівлі-продажу Договір купівлі-продажу можна розглядати через призму Цивільного, Господарського кодексів, а також крізь загальні положення ЗУ “Про захист прав споживачів”. Так, за визначенням в Цивільному кодексі ми вбачаємо, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. [1; ст.655] Господарський кодекс не має в собі окремо визначеного договору купівлі-продажу, адже в підприємницьких відносинах при купівлі товару для здійснення нами господарської діяльності ми використовуємо договір поставки. І такий договір господарським кодексом визначається вже як такий, за яким одна сторона (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні (покупцеві) товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. [2; ст.265] Податковий кодекс встановлює наступне визначення поняття продажу товарів, за яким продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. [3; п. 14.1.202]