Поняття та види процесуальних строків, їх обчислення. Продовження та поновлення процесуальних строків (ID:831493)

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) не дає чіткого визначення поняття процесуальним строкам. Ми можемо лише самостійно давати визначення, що строк – це певний проміжок часу, за який повинна вчинитися якась дія. Звідси, процесуальний строк - це певний проміжок часу, протягом якого сторона або суд має вчинити певну процесуальну дію. Ці строки встановлюються законом і мають важливе значення для забезпечення ефективного функціонування судової системи. Він також зазначає, що не є процесуальними строки, встановлені законом для судді або суду, передусім із формального погляду, тому що правила про них містяться не в главі про процесуальні строки. Тому їх точніше було б іменувати службовими строками. Також вони відрізняються від процесуальних строків за наслідками їх пропуску, оскільки пропуск службових строків не знімає з суду або судді обов’язку здійснити цю процесуальну дію або комплекс дій. [10]. Науковці з різних галузей визначають поняття процесуальних строків по-різному. Згідно з М. Й. Штефаном, процесуальні строки - це період часу, визначений для здійснення процесуальних дій учасниками процесу та судом або іншими особами за вказівкою закону або за приписом суду. М.Й. Штефан виділив дві категорії строків: момент часу та проміжок часу. За визначенням Я. П. Зейкана, процесуальний строк - це проміжок часу, встановлений законом або призначений судом, з яким процесуальний закон пов’язує можливість або необхідність вчинення конкретних процесуальних дій або настання певних правових наслідків. При цьому строки, встановлені для судді або суду, не є процесуальними, та їх слід називати службовими. [12].