винність як ознака кримінального правопорушення (ID:831502)

Концепція винності є однією з ключових понять в кримінальному праві, оскільки вона відображає відповідальність особи за вчинення кримінального правопорушення. У вітчизняній кримінально-правовій доктрині концепція винності розвивалась відповідно до змін у законодавстві та змін у соціально-економічних та політичних умовах суспільства. У період до 60-х років минулого століття концепція винності розумілась переважно як поняття психологічної характеристики злочинця, тобто як його відсутність здатності розуміти соціальну шкідливість свого діяння та контролювати його. Згодом, у 60-70-х роках, концепція винності почала розумітись як поняття юридичної характеристики діяння, яке передбачає вміння та намір особи вчинити злочин. У цей період чітко виділялась об'єктивна та суб'єктивна сторони вини. З 80-х років концепція винності почала розглядатись у контексті різних кримінальних політик та стратегій. У зв'язку з цим виникли різні теорії винності, які враховували відносинb між винною поведінкою та соціальним середовищем, а також роль вини у кримінальному правосудді. Зокрема, об'єктивні ознаки винності передбачають наявність певних обставин, які характеризують злочин, наприклад, наявність шкідливих наслідків, порушення закону, тощо. Суб'єктивні ознаки винності полягають у свідомому та добровільному вчиненні особою злочинного діяння, знання про його забороненість та намір вчинити його.