Зразок роботи
Актуальність теми дослідження: в теорії і практиці кримінального процесу тема доказування є однією із найважливіших. Це пояснюється тим, що під час кримінального судочинства розглядаються справи, які вирішують долю людини. І від того, на скільки точно, повно буде досліджено всі матеріали справи, від того, чи буде додержано вимог закону, залежатиме правильність рішення суду. Це має дуже важливе значення, оскільки основним завданням кримінального судочинства є дотримання всіх вимог закону для того, щоб кожен, хто скоїв злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинуватий не був покараним.
На всіх стадіях розвитку юриспруденції доказам та доказуванню приділялася значна роль. Дана проблема досліджувалася минулими і сучасними вітчизняними та зарубіжними процесуалістами. Однак сучасний кримінально-процесуальний кодекс України має чималу кількість прогалин. Зокрема у ньому не міститься самого визначення поняття доказування, через що у науковців існують різні точки зору щодо цього. Немає визначення джерел доказів, що призвело до того, що в кримінально-процесуальній літературі немає взагалі згоди з приводу того, що вважати доказом, а що його джерелом і чи є взагалі різниця між цими двома поняттями. Крім того практика показує, що органи, які проводять досудове розслідування не завжди дотримуються вимог законності при виконанні своїх обов'язків. Все це зумовлює актуальність даної теми.
Мета: полягає в з'ясуванні сутності процесу доказування та основних проблем у цій сфері, розгляд основних понять даного питання з різних точок зору, а завданням є аналіз тих чи інших позицій та виведення на їх основі найбільш об'єктивного і якомога ближчого до істини положення з приводу різних питань, що стосуються доказів та доказування в кримінальному процесі.
Об’єкт: процес доказування на різних стадіях кримінального судочинства та докази як основа процесу доказування.
Предмет: теоретико-прикладні проблеми збирання, оцінки та використання доказів під час доказування у кримінальному процесі.
4
Методи: у роботі використовуються як окремі методи наукового пізнання так і загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, які базуються на діалектичному підході до досліджуваного об’єкта. Щодо методологічної основи дослідження, то її становлять такі методи наукового пізнання: порівняльно-правовий – для дослідження відповідних норм законодавства; системно-структурний – для встановлення особливостей досліджуваного явища і його відмінностей від суміжних обставин.
Основні завдання:
розкрити поняття, сутність та значення кримінально-процесуального доказування;
охарактеризувати предмет і суб’єкти кримінально-процесуального доказування;
визначити основні проблеми, які стосуються предмета і суб’єктів кримінально-процесуального доказування;
з’ясувати проблеми процесу доказування у кримінальному судочинстві;
охарактеризувати докази у кримінальному процесі та їх ознаки;
визначити основні властивості характерні для доказів;
з’ясувати важливість властивостей доказів;
встановити основні проблеми, пов’язані із достатністю доказів.
розкрити доктрину «плодів отруйного дерева»
розкрити доктрину «неминучого виявлення»
Джерела дослідження: в роботі було використано такі джерела, як Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», судова практика у вигляді постанов ВС України, рішень ККС України, рішень національних судів, наукові праці Зінченка, Вапнярчука, Лобойко, Андрійчука, Канюка, Ковальчука, Каліновської, Лисецького.
Структура: курсова робота складається із вступу, змісту, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота займає 35 сторінок.
Магістр