Зразок роботи
Актуальність теми. Загальновідомо, що права і свободи особистості є найвищою цінністю суспільства. Проблема сутності та реалізації поняття «права і свободи людини» вважається визначальною в житті суспільства, яке претендує на демократичність і гуманність. Тому в сучасному світі немає важливішої і водночас важчої для реалізації ідеї, ніж права і свободи людини. Права людини є основними критеріями оцінки якості державності, демократії, дотримання правових рамок, моралі та загальнолюдських цінностей.
Проголосивши себе правовою державою, відповідно до ст. 1 Конституції України, країна робить перший крок до правової державності, яка ґрунтується на визнанні прав і свобод людини найвищою цінністю. У Конституції України також зазначено, що права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними (ст. 21), а держава несе відповідальність за вчинки людини, тому зміцнює і забезпечує її права і свободи, що є головним обов’язком держави.
Забезпечення громадського порядку, захист прав, свобод і законних інтересів є важливим завданням держави, її органів, організацій, установ і посадових осіб. Ці питання набувають надзвичайної актуальності в контексті прагнення України стати повноправним членом ЄС, що вимагає запровадження європейських стандартів у сфері прав людини та їх неухильного дотримання.
Саме тому особливої актуальності набула проблема забезпечення органами влади дотримання, охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів людини. Успішне виконання цих завдань значною мірою залежить від правильного і розумного управління суспільством, усіма проявами його життя та розвитку системи державного управління. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов’язаний із підвищенням якості та ефективності функціонування всієї системи державного органу, що пояснюється багатьма об’єктивними та суб’єктивними факторами, завдяки новим підходам до вирішення багатьох важливих завдань.
Аналіз останніх публікацій. Слід зазначити, що проблема дотримання прав людини є досить актуальною і вже давно перебуває в центрі уваги українських та зарубіжних науковців. Вона не втратила своєї актуальності й зараз, про що свідчить значне збільшення кількості публікацій, присвячених цій тематиці, за останні роки. Окремі аспекти проблеми розглядалися в працях С. Алексєєва, В. Бабаєва, В. Венедиктова, Г. Гончарової, Д. Єрмоленка, Р. Кондратьєва, В. Корельського, Л. Лазора, П. Пилипенка, В. Прокопенка, В. Перевалова, О. Процевського, П. Рабіновича, В. Ротаня, В. Селіванова, О. Скакуна, В. Тація, Ю. Тодікі, Н. Гуторяна, М. Хавронюка та ін.
Теоретичною основою дослідження стали праці відомих українських вчених у різних галузях науки: історії держави та права, адміністративного права, філософії права, зокрема А. Балінської, Н. Бортнік, Т. Гарасимова, І. Жаровської, Р. Ігоніна, М. Кельман, В. Ковальчук, І. Ліченко, Л. Луць, В. Макарчук, М. Никифорак, В. Ортинський, О. Остапенко, Б. Стецюк, С. Сливка, А. Суббот, Ю. Тихомиров, Й. Шемшученко та ін.
Слід зазначити, що за останні роки в Україні захищено чимало праць, у яких аналізуються аспекти захисту прав людини, але вони не розкривають повного спектру проблем, пов’язаних із роллю влади у цьому забезпеченні. Тому маємо підстави стверджувати, що єдиного теоретико-правового підходу до розуміння сучасної ролі органів державної влади у забезпеченні прав людини в умовах розбудови демократичного суспільства досі немає.
Метою дослідження є аналіз ролі влади у забезпеченні захисту прав людини в демократичному суспільстві.
Відповідно до мети сформульовано наступні завдання дослідження:
- дослідити джерелознавчі, термінологічні та методологічні основи дослідження ролі влади в забезпеченні прав людини в демократичному суспільстві;
- вивчити походження понять, необхідних для розуміння прав і свобод людини;
- проаналізувати зміст прав людини як базової цінності демократичного суспільства;
- розглянути механізм забезпечення прав людини в процесі соціально-політичного реформування суспільства;
- проаналізувати правові гарантії захисту прав людини органами державної влади в Україні;
- провести теоретико-правовий аналіз міжнародного механізму реалізації прав людини з метою висвітлення позитивного досвіду для України;
- запропонувати шляхи підвищення ефективності діяльності органів влади щодо захисту прав людини в контексті ведення війни в Україні.
Об’єктом дослідження є правовідносини, які виникають у демократичному суспільстві під час забезпечення захисту прав людини.