Зразок роботи
Вступ
Питання застосування судової практики як джерела права багато років актуальне і залишається перед науковцями правової сфери, законодавців, суддів досі залишається дискусійним нерозв'язаним. Це стосується як зарубіжних країн, так і України. Питання судової практики є актуальним, адже здійснення правосуддя займає неостаннє місце у в регулюванні суспільних відносин. Тому наділення його нормотворчими функціями може мати серйозний вплив на правову систему держав, передусім тих, де багато років нормотворча роль вважалася невластивою для судів.
Дослідженням цього питання займалися такі вітчизняні науковці – теоретики права, такі як Святоцький О.Д. та Скакун О.Ф. (академіки Національної Академії правових наук України), Форманюк В.В., викладачі юридичних вищих навчальних закладів Борщевський І.В., Петренко С.В., Притченко Р.С., Ніколенко Л.М., Завальний А.М., Дашковська О.Р., Борщевський І.В., Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г., практикуючі юристи, наприклад дніпровський адвокат Марченко А.А., а також самі судді, такі як колишній голова Конституційного Суду України та суддя ЄСПЛ Шевчук С.В., колишній голова Конституційного Суду Овчаренко В.А., суддя цього суду Козюбра М.І., суддя Великої палати Верховного суду Гудима Д.А.
Але крапку у дослідженні статусу судової практики ніхто не поставив, і це неможливо, враховуючи постійний розвиток як інститутів правової системи держави, так і самих суспільних відносин, які потребують ефективного регулювання правовими засобами.
Метою даної роботи є визначення місця та ролі практики судів України та зарубіжних країн в системі джерел права в сучасності, на підставі дослідження їх правової природи та юридичної сили.
. Місце судової практики в системі джерел права.
1) Розуміння джерела права.
Це питання розглядається багатьма науковцями та є одним з фундаментальних питань теорії права. Досить докладна загальна характеристика поняттю джерела права надано в загальних теоретичних працях, зокрема в «Загальній теорії держави і права» під редакцією М. Цвіка.
Правоутворення є відносно тривалим процесом формування юридичних норм, що починається з визнання державою певних повторювальних суспільних відносин, усвідомлення необхідності їх правового регулювання, формального закріплення і державного захисту юридичних приписів.
Магістр