Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Громада очікує, що посадові особи виконуватимуть свої обов’язки чесно та неупереджено, завжди ставлячи суспільні інтереси на перше місце. Доброчесність державних службовців і процесів у державному секторі є фундаментальними для верховенства права, одним із ключових принципів якого є те, що кожен громадянин є рівним перед законом і має мати справедливе та неупереджене ставлення. Однак, коли приватний інтерес фактично став під загрозу належному виконанню державним службовцем своїх обов’язків, тобто. конфлікт інтересів було вжито неналежним чином або вплинув на дії чи прийняття рішень – така поведінка розглядається як випадок неналежної поведінки, зловживання службовим становищем або навіть корупції. Тоді як слід уникати конфлікту інтересів там, де це можливо, конфлікти часто відбуваються без винних. Конфлікт інтересів може – якщо його не виявити, розкрити та ефективно врегулювати – змусити державних службовців поставити приватні інтереси вище суспільних. Це в свою чергу порушить принципи рівності, справедливості та довіри до державних органів
Нездатність виявити, оголосити та врегулювати конфлікт інтересів є місцем, де часто починається серйозна корупція, і саме тому управління конфліктами інтересів є такою важливою стратегією запобігання корупції. З цих вагомих причин вкрай важливо, щоб державні службовці та організації державного сектору захищали суспільні інтереси, забезпечуючи виявлення та ефективне управління приватними інтересами, які суперечать їм. Проблеми виникають, коли конфлікти інтересів не вирішуються відкрито та ефективно. Каталізатором багатьох випадків серйозної корупції та неправомірної поведінки є нерозкритий або некерований конфлікт інтересу
Тут, актуальним виступає удосконалення механізмів запобігання проявів. конфлікту інтересів. Воно, насамперед вимагає впровадження прозорих та ефективних механізмів які матимуть на меті контроль та врегулювання, запобігання, виявлення та розкриття конфлікту інтересів у службовій діяльності посадових осіб.
Аналіз останніх досліджень. Дане питання розглядали як українські так і зарубіжні вчені. Серед українських: Т. Василевська, С. Тертишна, О. Гарань, О. Середюк, В. Рогов, К. Бугайчук, О.В, Кузьменко, П.С. Лютікова. Серед іноземних варто виділити М. Бовенс, Д. Офлін, Й. Ламбсдорф, Б. Ротшейнг.
Метою курсової роботи є теоретичний та емпіричний аналіз можливих шляхів які покращать механізми щодо запобігання проявам конфлікту інтересів в органах публічної влади.
З огляду на мету дослідження постають наступні завдання:
- теоретично обгрунтувати та проаналізувати поняття конфлікту інтересів й причини його виникнення;
- визначити механізми які врегульовують прояви конфлікту інтересів у органах публічної влади;
- дослідити та проаналізувати на основі емпіричного дослідження можливі шляхи покращення існуючих механізмів з метою запобігання проявів конфлікту інтересів в органах публічної влади.
Об’єкт дослідження - механізми попередження прояву конфлікту інтересів в органах публічної влади.
Предмет дослідження - конфлікт інтересів та механізми, що сприяють запобіганню даного явища.
Методологія дослідження. Для досягнення поставлених цілей у дослідженні було використано комплекс різних методів. Починаючи з теоретичного аналізу законодавчої та нормативної бази, порівняльного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду, структурно-функціонального та системного аналізу, а також загально-логічних методів, таких як узагальнення та індукція.
Для отримання додаткових даних були використані соціологічний метод (дослідження рівня конфліктності в організаціях), документальний метод (аналіз нормативних документів) та статистичний аналіз.
Для розуміння специфіки організаційних конфліктів було використано описовий метод, а для аналізу управління конфліктами та стилів поведінки учасників конфлікту застосовано системний метод.
Структура роботи. Дана робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають шість підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Магістр