СПЕЦІАЛЬНА КОНФІСКАЦІЯ ЯК ІНШИЙ ЗАХІД КРИМІНАЛЬНО ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ (ID:842258)

РОЗДІЛ 1. СПЕЦІАЛЬНА КОНФІСКАЦІЯ У СИСТЕМІ ІНШИХ ЗАХОДІВ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ 1.1.Становлення і розвиток законодавства про спеціальну конфіскацію Намагаючись установити історію становлення і розвитку законодавства про спеціальну конфіскацію, найперше потрібно констатувати той факт, що інститут конфіскації майна є давно відомим українському законодавству. Першими нормами відносно конфіскації майна були ті, що містилися ще у кримінальних законотворчих документах Київської Русі та земель, утворених внаслідок феодальних поділів (в IX – на початку XIII ст.). Зокрема, першопроходцем арени спеціальної конфіскації став збірник архаїчного права під назвою Закон Руський. На його основі згодом виникали й письмові джерела права, як, для прикладу, Договори Русі з Візантією 907, 911, 944 і 971 років, де і було передбачено такий вид покарання, як конфіскація [13]. Як найбільш суворе покарання, що застосовувалося за найтяжчі на той час кримінальні проступки (вбивство, розбій, конокрадство, підпали дворів), конфіскація майна закріплювалася й у повній версії Руської правди [85, с. 16], у кримінальних законотворчих документах часів Галицько-Волинського князівства та Литовсько-Руської держави, а також законодавстві, яке діяло на території українських земель протягом перебування України під владою Речі Посполитої (це перша половина XIII – перша половина XVII ст.) [33, с. 20].