Набуття прав на винахід (ID:851175)
Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ВИНАХІД ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВА 7
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 7
1.1. Поняття винаходу та умови надання правової охорони винаходу 7
1.2. Проблеми патентоздатності окремих об’єктів, в яких може бути реалізований винахід 17
1.3. Cуб`єкти права інтелектуальної власності на винахід 24
1.4. Патентне законодавство України до та після внесення змін. Створення Національного органу інтелектуальної власності 36
РОЗДІЛ 2. ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ЗМІСТУ ДОКУМЕНТІВ ЗАЯВКИ НА ВИНАХІД ДЛЯ НАБУТТЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ 41
2.1. Патент: поняття, правова природа, види та правове регулювання патентних відносин 41
2.2. Документи заявки та порядок отримання патенту на винахід 50
2.3. Особливості складання опису в залежності від виду об’єкта винаходу 59
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ВИНАХІДНИКІВ 69
3.1. Поняття та основні способи цивільно-правового захисту прав винахідників 69
3.2. Правова охорона суб’єктивних прав на винахід відповідно до законодавства окремих зарубіжних країн 81
3.3. Перспективи удосконалення законодавства України в галузі цивільно-правового захисту прав на винаходи 89
ВИСНОВКИ 101
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 106
Зразок роботи
Отже, на підставі рішення про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту, для чого вносяться відповідні відомості до Державного реєстру патентів України на винаходи.
Після публікації відомостей про видачу патенту на винахід будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.
На підставі рішення про видачу патенту на винахід за наявності документа про сплату збору за видачу патенту Відомство публікує у своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про видачу патенту. Метою публікації відомостей про видачу патенту є ознайомлення зацікавлених осіб з матеріалами заявки. При цьому процес видачі патенту має бути прозорим, оскільки у випадку, якщо при видачі патенту будуть допущені будь-які помилки, вони мають бути своєчасно помічені і усунені [26, c. 45].
Порядок ознайомлення зацікавлених осіб з матеріалами заявки регулюється Інструкцією про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 22 квітня 2005 р. № 247 [64].
Звернемо увагу на те, що Державна реєстрація патенту на винахід здійснюється відповідно до Положення про державний реєстр патентів України на винаходи, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 р. № 291 [68].
Важливим є також право на оскарження винахідника. Таке право надає йому стаття 24 (ч. 1) Закону України «Про винаходи і корисні моделі», згідно з якою заявник має право оскаржити рішення за заявкою до Апеляційної палати або в судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону. Оскарження рішення до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. (ч. 4 ст. 24).
Заперечення проти рішення стосовно заявки має бути розглянуте Апеляційною палатою в межах мотивів, викладених в запереченні, протягом двох місяців від дати його надходження (ч. 6 ст. 24). Заявник може оскаржити рішення у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення (ч. 9 ст. 24). Статтею 35 п.2 Закону України визначений перелік суперечливих питань, що вирішуються у судовому порядку. Одне з них – визначення власника патенту.
Для того, щоб викрити недоліки Закону України, пропонуємо розглянути наступну ситуацію. Наприклад, заявник подав заявку на винахід, який роботодавець вважає службовим і віднесеним до першої категорії. Відповідно до статті 33 ч.1 (г) роботодавець дійсно може оскаржити право на винахід, але тільки після одержання заявником патенту на цей винахід і лише в суді. Суд на підставі статті 33 (г) Закону України може прийняти рішення про визнання патенту недійсним. Але, якщо врахувати, що інформація про подану заявку на винахід є доступною вже від дня опублікування матеріалів заявки, то роботодавець міг би оскаржити своє право й раніше, ніж від дня опублікування відомостей про видачу заявникові патенту. Якщо ж роботодавець навіть згодом й відсудить своє право на патент, то він уже втратить принаймні тимчасову правову охорону винаходу.
Погоджуємося з позицією Л. Й. Глухівського [11, с. 26-27], що право на одержання заявником патенту могло би бути заперечене будь-якою особою (в т.ч. роботодавцем) ще на етапі проведення експертизи до видачі патенту.
Інші роботи з даної категорії: