«Обмеження прав і свобод громадян в умовах режиму воєнного стану» (ID:889998)

ВСТУП Актуальність теми. Військова агресія Російської Федерації в Україні триває з 2014 року, а 24 лютого 2022 року Україна постала перед новими викликами і вперше з часів незалежності України опинилася в умовах воєнного стану, правовий режим якого охопив всю територію нашої держави і який став причиною обмежень прав і свобод людини. При цьому такий стан зумовлює можливість суттєвого обмеження прав людини. Зважаючи на відсутність досвіду функціонування органів публічної влади в таких умовах, недостатньо дослідженою є проблематика обмеження прав і свобод людини в умовах воєнного стану. Аналіз наукових досліджень. Варто зазначити, що наукові праці з означеної проблематики не пов’язані виключно із початком повномасшатабного вторгнення 24 лютого. Окремі організаційно-правові механізми обмеження основних прав і свобод людини і громадянина за законодавством України досліджував І.М. Проць. Проблеми обмеження прав і свобод людини в умовах дії спеціального правового режиму стали предметом наукового пошуку Р.І. Мельник та Т.П. Чубко. Теоретичний і практичний аспекти обмеження прав і свобод людини в сучасних умовах аналізував колектив авторів на чолі із А.М. Мерник. В. Михайленко здійснила дослідження проблемних питань участі підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про здійснення великої кількості досліджень означеної проблематики. Водночас, враховуючи постійні зміни до законодавства, вона потребує нового наукового пошуку. Об’єктом дослідження є права та свободи громадян Предметом дослідження є правові підстави обмеження прав і свобод громадян в умовах режиму воєнного стану Мета і завдання дослідження. Метою мого дослідження є висвітлення загальнотеоретичних аспектів забезпечення прав людини в умовах воєнного стану. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання: - визначити сутність режиму воєнного стану та особливості його впровадження - дослідити підстави обмеження прав в основних свобод людини в умовах воєнного стану; - проаналізувати особливості обмеження прав людини та основоположних свобод в умовах воєнного стану в Україні - здійснити порівняльно-правову характеристику здійснення обмеження прав і свобод громадян в умовах воєнного режиму в іноземних державах Структура роботи. Моя робота складається зі вступу, 3 розділів, висновку і списку використаних джерел. РОЗДІЛ І СУТНІСТЬ ТА ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ І ОСНОВНИХ СВОБОД ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ Права і свободи людини є важливою складовою у процесі становлення й соціалізації кожного індивіда, невід’ємним чинником для забезпечення своїх потреб та реалізації власного потенціалу в різних сферах суспільного життя. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним державним обов’язком. Ступінь їх захисту та гарантії забезпечення визначає рівень демократичного розвитку суспільства та є визначальним показником розвитку правової і демократичної держави. Провідна роль в процесі провадження основних прав і свобод людини належить конституційним правам і свободам, які разом із відповідними обов’язками встановлено в основному законі кожної держави [1, с. 381]. У конституціях виділяють загальновизнані та найбільш важливі громадянські (особисті), політичні, економічні, соціальні, культурні та інші права і свободи, що, відповідно, регламентують діяльність усіх суб’єктів права. В українському законодавстві на конституційному рівні закріплено комплекс прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, реалізація яких забезпечує функціонування держави на демократичних, соціальних та правових засадах. Проте слід зазначити, що, незважаючи на найвищу юридичну силу, значна частина конституційних прав і свобод не є абсолютними, адже їх здійснення може бути обмежене законом. Таке обмеження допускається з метою захисту здоров’я та моральності населення, національної безпеки, територіальної цілісності держави, прав і свобод громадян, а також для охорони громадського порядку, запобігання злочинові, попередження розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя [1, с. 381]. Підстави правових обмежень прав і свобод людини і громадянина наводяться і в міжнародно-правових документах. Так, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 травня 1999 р. обмеження прав і свобод людини і громадянина визнаються допустимими, якщо це відповідає чинному законодавству і правилу «збереження основного змісту прав і свобод». Завдання гарантування та захисту основоположних прав і свобод громадян держави набуває особливого значення в період дії особливих правових режимів, тобто при виникненні різних ситуацій надзвичайного характеру, коли нормальне функціонування суспільства і держави стає неможливим внаслідок тих чи тих причин, передусім і в умовах введення воєнного стану. Розглядаючи особливості захисту та обмеження прав і свобод громадян в умовах дії на території держави воєнного стану, в першу чергу, варто з’ясувати, що ж слід розуміти під цим станом. У юридичній літературі зазначено, що «воєнний стан – це особливий правовий режим, який установлюється в державі або в окремих її місцевостях. Уведення правового режиму надає особливі повноваження органам виконавчої влади, військовому командуванню, органам місцевого самоврядування порівняно з повноваженнями, встановленими їм законодавством для мирного часу, і створює необхідні умови для здійснення цих особливих повноважень, а також концентрації всіх необхідних ресурсів для забезпечення оборони держави» [3, с. 10]. Запровадження воєнного стану на території держави здійснюється вищими органами влади. Особливі повноваження органам державної влади, військовому командуванню, органам місцевого самоврядування потрібні для уникнення загрози або відсічі збройній агресії проти держави.