Зразок роботи
Розділ 1. Колізійне регулювання укладання та розірвання шлюбу в МПП
Умови укладання шлюбу в різних державах досить часто можуть не збігатися, в наслідок чого шлюб, який укладений із дотриманням усіх вимог у межах певного правопорядку, зовсім не обов'язково буде визнаний в іншій країні. Це відповідно приводить до виникнення такого явища, яке отримало назву «шкутильгаючи шлюбів» який із міжнародно-правової точки зору розуміється як небажаний [2, с.359].
Питання розірвання шлюбу у МПП визнається одним з джерел найбільш гострих і численних колізій, що обумовлюється неоднаковим регулюванням підстав і процедури розірвання шлюбів, а також невизнанням іноземних розлучень у власних юрисдикціях багатьох країн світу. Поряд з тим, що розірвання шлюбів має різнобарвні національні особливості, серед них можна виділити деякі однакові концепції. Так, існують деякі країни, в яких і досі розірвання шлюбу є неможливим, до них відносяться: Аргентина,Парагвай, Ірландія. В інших країнах розірвання шлюбу є можливим виключно за наявності чітко встановленого обмеженого кола підстав, яке не включає взаємну згоду подружжя (Італія) [2, с.360].
У більшості країн розірвання шлюбу допускається, у тому числі за взаємною згодою подружжя (Англія, Бельгія, Данія, Німеччина,Норвегія, Російська Федерація).
В світі існують різноманітні підходи щодо визначення підстав розірвання шлюбу та ставлення до цього. Так у деяких державах, міститься чіткий вичерпний перелік підстав розірвання шлюбу, до яких взаємна згода подружжя не належить (Велика Британія, деякі штати США). Поряд з цим,деякі держави встановлюють окремою підставою для розірвання шлюбу етап сепарації –розподільне проживання подружжя протягом певного проміжку часу [1].
До прикладу, в мусульманських країнах розірвання шлюбу можливе лише за умови дотримання норм шаріату. Для розірвання шлюбу між громадянами України за її межами необхідне дотримання законодавства іноземної держави та проживання подружжя в іноземній державі. Також вони можуть звернутися з позовом, як до суду України, так і до консульських та дипломатичних установ.
У цьому разі застосовуватиметься право України (ст. 289 Сімейного кодексу України) [3]. Відповідно до норм Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу (ст. 63) [4].
Оскільки одним із способів припинення шлюбу є розлучення, то колізійні норми стосовно питань щодо розлучення містяться у міжнародних договорах. Проте чимало договорів про правову допомогу, наприклад з Республікою Куба, не містять колізійних норм щодо розірвання шлюбу.
До розірвання шлюбу застосовується законодавство держави:
а) громадянами якої з подружжя в момент подання заяви чи в момент порушення справи (ч. 1 ст. 23 Кубинського закону); в установу якої подано заяву за умови різного громадянства осіб;
б) спільного місця проживання осіб із різним громадянством; орган якої порушив справу, якщо особи мають різне громадянство та проживають на територіях різних держав [1].
Магістр