Зразок роботи
Електронне урядування в Україні: сучасний стан реалізації
1. Поняття, принципи та завдання електронного урядування
Електронне врядування сприяє підвищенню рівня життя людей, гарантує відкритість діяльності державних установ, підвищує суспільну довіру та сприяє більш ефективному та економному управлінню. Ця реалізація має відбуватися на всіх рівнях влади. Особливо це стосується місцевих публічних адміністрацій, оскільки від цього залежить децентралізація влади, розширення повноважень громад та місцевих рад [7].
Треба з’ясувати, як запроваджувалося електронне урядування. кінець 20 ст. Багато розвинутих країн вирішили створити електронний уряд для вирішення проблем інформаційного середовища, екології, економіки та суспільства. Суть електронного управління, що має реалізовуватися на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій з використанням технологічних засобів інформаційних технологій (комп’ютера) у національних структурах та органах місцевого самоврядування. У результаті автоматизовано багато адміністративних та управлінських завдань [2].
Для визначення принципів електронного уряду необхідно виявити характеристики країн, які активно використовують технології електронного уряду [15]:
1. Відкрито та широко - Громадяни можуть отримати доступ до всіх послуг у будь-який час, оскільки вони електронні, що, у свою чергу, гарантує відкритість та зручність використання офісу.
2. Увага до потреб споживачів – Органи влади мають можливість контролювати потік інформації, що надається громадянами через інтернет-ресурси, аналізувати її та враховувати для надання якісних персоніфікованих послуг.
3. Інтеграція послуг - власні служби державних адміністративних органів утворюють інтегровану систему, яка гарантує комплексні послуги. Наприклад, за допомогою відповідного онлайн-порталу можна легко продовжити посвідчення водія, не знаючи складної організаційної структури техогляду.
4. Партнерство між державою та приватним сектором. З метою підвищення якості послуг органи влади залучають до своєї роботи громадські та добровільні організації, формуючи з ними партнерські відносини, що призводить, у тому числі, до швидких і веб-порталів. ООН як наднаціональна організація виділяє такі принципи роботи інституту «електронного управління»: – використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй діяльності; - Прозорість процесів управління; - Ефективність управління [10].
Електронне управління є невід'ємною частиною державного управління, яке регулюється власними законами. Зокрема, співробітництво та партнерство, які включають громадський та корпоративний контроль над діяльністю держави. Також виключається використання командно-адміністративної моделі та кермових механізмів державного управління, нерівні відносини між державою та іншими суб'єктами процесу та один з одним. Тому держава має бути майданчиком для впровадження інновацій, забезпечувати їхнє фінансування, бути посередником в обговоренні, але також надавати громадянам, НКО та приватному сектору шанс на самореалізацію [1].
Електронний уряд має такі принципи [6]:
Принцип несуперечності, що виражає встановлення зв'язків між структурними елементами, що сприяють цілісності функціонування інформаційної системи та проблемами функціонування та діяльності в державних органах.
Принцип розвитку (відкритості) розглядає можливість підвищення якості та виконання функцій та складу електронного уряду – інформаційної системи зі збереженням можливостей.
Принцип сумісності означає, що система має взаємодіяти з іншими відповідно до правил. Тому ці можливості слід враховувати під час його розробки.
Принцип стандартизації забезпечує стандартизацію інформаційних систем та компонентів, щоб користувач міг працювати за єдиною "схемою", використовуючи єдині прийоми, методи та інструкції.
Принцип ефективності передбачає раціональне співвідношення між витратами і можливостями створення інформаційної системи, у своїй важливі як економічні складові, а й оперативність у економії часу.
Принцип останніх завдань забезпечує облік завдань, які рекомендується включити до інформаційної системи.
Принцип надійності передбачає, що інформаційна система має відтворюватися, зберігатися таким чином, щоб забезпечити її безперервну роботу у разі технічного збою. Інформація також має бути достовірною та доступною.
Принцип безпеки даних означає, що інформаційні ресурси повинні бути надійно захищені як при їхній безпосередній обробці та зберіганні в системі, так і при комп'ютерному обміні; має бути виключена можливість несанкціонованого доступу до даних; Усі процеси у системі протоколюються, виявляються будь-які порушення у системі безпеки.
Принцип єдиної бази знань вимагає використання єдиної системи класифікації та кодування для тих самих структурних одиниць державних інформаційних ресурсів. Необхідність дотримання принципу системності обумовлена значною нерівномірністю потоку інформації, яка має оброблятися через певні проміжки часу, та жорсткими вимогами до термінів їх обробки.
Принцип адаптації (адаптації) означає придатність інформаційної системи до модифікації та розширення. Під час проведення дослідження не можна забувати про принцип відповідальності. Безпаперовий спосіб веде до безвідповідальності. Тому слід використовувати цифровий підпис. Повинен також вестись відкритий облік усіх ухвалених урядових рішень [10].