Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ
Органи Національної поліції України, без перебільшень, щоденно і повсякчас забезпечують захист прав, свобод та законних інтересів дитини. Робота поліцейських із такою категорією осіб незалежно від того, чи то є неповнолітній правопорушник, чи неповнолітня жертва правопорушення, чи неповнолітня особа, яка опинилася в складній життєвій ситуації тощо, має особливий характер. Правоохоронець за таких обставин, з огляду на своє службове положення, зобов’язаний уважно ставитись до потреб дитини, враховувати особливості її фізичного та ментального розвитку, бути уважним та чуйним до неї. [13, с. 124]
Для роботи з неповнолітніми в рамках діяльності органів Національної поліції були створені спеціальні установи. Ними є підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України, що включають центральні та територіальні органи, а також приймальники-розподільники для дітей органів Національної поліції України.
Певна річ, робота Національної поліції у сфері захисту прав дитини не обмежується діяльністю вказаних вище підрозділів, проте вони є спеціально уповноваженими, а тому становлять предмет нашого дослідження.
Завдання та функції усіх без винятку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі і спеціально уповноважених органів Національної поліції України, закріплюються у відомчих нормативно-правових актах, тобто тих, які регламентують діяльність кожного окремо взятого органу публічного управління. Отже, розпочнемо досліджувати саме їх.
У ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» закріплюються такі її завдання:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку. Така діяльність сприяє безпечному та сталому розвитку дитини в суспільстві та громаді, які її оточують, надає відчуття захищеності та впевненості;
2) охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави – це пріоритетне завдання для органів Національної поліції, оскільки воно нерозривно пов’язане із забезпеченням фундаментальних прав людини, сформованих у Конституції України;
3) протидія злочинності – передбачає профілактичну роботу поліцейського з дітьми та іншими групами населення, нівелює протиправні прояви та створює умови притягнення винної особи до відповідальності у разі порушення норм чинного законодавства;
4) надання в межах, визначених законом, послуг із допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Це напрям роботи поліцейського є порівняно новим, проте це завдання впливає на взаємодію представників органів Національної поліції з громадськістю, руйнує бар’єри у спілкуванні, надає змогу кожній особі, зокрема дитині, звертатися за допомогою до поліцейського [3].
Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» сформував такі завдання перед уповноваженими суб’єктами: здійснення соціального захисту та профілактика правопорушень серед дітей. Причому профілактична спрямованість проходить червоною ниткою і крізь перелік основних та безпосередніх завдань підрозділів ювенальної превенції. До них законодавець зарахував такі:
– профілактична діяльність, спрямована на запобігання вчиненню дітьми кримінальних і адміністративних правопорушень, виявлення причин і умов, які цьому сприяють, вжиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
– ведення профілактичного обліку дітей, схильних до вчинення правопорушень та проведення з ними заходів індивідуальної профілактики.
Для цього поліцейський підрозділу ювенальної превенції заводить обліково-профілактичну справу та вносить відомості про взяття на профілактичний облік до відповідної інформаційної підсистеми бази даних, що входить до єдиної інформаційної системи МВС, дітей, щодо яких поліцейські ювенальної превенції здійснюють профілактичну роботу [4];
Магістр