Зразок роботи
1.ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ФОРМИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
Намагаючись вирішити проблему домашнього насильства, у грудні 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», у якому запропоновано новий підхід (із використанням європейських стандартів) до боротьби з цим негативним явищем в суспільстві. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон), домашнім насильством визнають діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчинені в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. [4]
Діяння визнають насильством лише тоді, коли воно порушує вимоги чинного законодавства й призводить чи може призводити до порушення конституційних прав і свобод члена сім’ї. Домашнє насильство може мати форму як активних дій (нанесення побоїв, знищення майна тощо), так і бездіяльності, тобто пасивної поведінки особи, коли вона не вчиняє дій, які могла та повинна була вчинити, щоб запобігти настанню шкідливих наслідків (наприклад, ненадання допомоги члену сім’ї, який перебуває в небезпечному для життя становищі).
Закон визначає поняття особи, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала особа) як особу, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Зі свого боку, кривдником визнають особу, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Окрему увагу в Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» приділено дітям, які можуть бути як кривдниками, так і постраждалими особами.
Дитина-кривдник – це особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство в будь-якій формі, а дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі ‒ постраждала дитина), ‒ особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства в будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та інші нормативно-правові акти, які прийняті на виконання його положень, поширюються на таких осіб, незалежно від факту їх спільного проживання, а саме:
1) подружжя;
2) колишнє подружжя;
3) наречених;
4) мати (батька) або дітей одного з подружжя (колишнього подружжя) та інших із подружжя (колишнього подружжя);
5) осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхніх батьків та дітей;
6) осіб, які мають спільну дитину (дітей); батьків (мати, батька) і дитину (дітей);
8) діда (бабу) та онука (онуку);
9) прадіда (прабабу) та правнука (правнучку);
10) вітчима (мачуху) та пасинка (падчерку);
11) рідних братів і сестер;
12) інших родичів: дядька (тітку) та племінника (племінницю), двоюрідних братів і сестер, двоюрідного діда (бабу) та двоюрідного онука (онуку);
13) дітей подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікунів, піклувальників, їхніх дітей та осіб, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів, їхніх дітей та прийомних дітей, дітей-вихованців, дітей, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя;
16) інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання. [4]
У спеціалізованій навчальній літературі виділяють різні види домашнього насильства залежно від наявних зав’язків між кривдником та постраждалими особами.
Магістр