Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ В УКРАЇНІ. ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ ЖУРНАЛІСТІВ
1.1. Адміністративно-правові засади діяльності журналістів в Україні
Правові засади діяльності журналістів визначено Конституцією України, законами України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації. [3]
Статтею 11. Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» визначено порядок державної реєстрації друкованого засобу масової інформації. Зокрема, державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення. Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подає засновник (співзасновники) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації. Заборонена державна реєстрація друкованого засобу масової інформації, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Заява про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації подається відповідно до статті 12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». [3]
Статтею 34 Конституції України кожному громадянинові України незалежно від його професії гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Частиною 3 статті 15 Конституції України встановлено, що цензура в Україні заборонена. [1]
Відповідно до статті 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» заборонено використання друкованих засобів масової інформації для: 1) закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; 2) пропаганди війни, насильства та жорстокості; 3) розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі; 4) поширення порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь; 5) пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; 6) популяризації або пропаганди держави-агресора та її органів влади, представників органів влади держави-агресора та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України; 7) втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом; 8) заподіяння шкоди честі та гідності особи; 9) розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказування на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника. [3]
Професійна належність журналіста відповідно до статті 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» може підтверджуватися документом, виданим професійним об’єднанням журналістів. На особу, якій видано редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує повноваження, надані їй редакцією друкованого засобу масової інформації, або її професійну належність, поширюються права і обов’язки, зазначені у статті 26 вказаного закону, зокрема: 1) вільно одержувати, використовувати, поширювати (публікацію) та зберігати інформацію; 2) відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування а також підприємства, установи й організації та бути прийнятим їх посадовими особами; 3) відкрито здійснювати записи, зокрема й із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом; 4) мати вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України; 5) після пред’явлення редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан; 6) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів; 7) поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під умовним ім’ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно); 8) відмовлятися від публікації матеріалу за власним підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить особистим переконанням автора; 9) на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.
Магістр