Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ТА ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ
Після набрання чинності у 2015 році Законом України «Про Національну поліцію» і постановами Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України» та від 28 жовтня 2015 року № 877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію» розпочато роботу зі створення ефективної структури поліції.
У 37 великих містах України почали функціонувати новостворені підрозділи патрульної поліції. У відділах (відділеннях) поліції, на території обслуговування яких відсутні підрозділи патрульної поліції, створено групи реагування патрульної поліції. Крім того, запрацювали міжрегіональні територіальні органи по боротьбі з економічною злочинністю та кіберзлочинністю.
У період з листопада 2015 року до вересня 2016 року проведено переатестацію особового складу Національної поліції України (далі – Національна поліція, поліція).
Поліцією зроблено суттєві кроки на шляху до перетворення на службу, яка надає поліцейські послуги населенню. Результатом цієї роботи стало зростання довіри населення до поліції. Визначальною рисою реформ є те, що Україні доводиться в стислі строки здійснювати зміни, які в багатьох країнах Європейського Союзу впроваджувалися десятиліттями.
Зокрема, це стосується розроблення та прийняття Закону України «Про Національну поліцію», що супроводжувалося одночасним виданням цілого ряду необхідних супутніх нормативно-правових актів. Робота з удосконалення законодавства продовжується і на даний час. Запровадження кардинальних структурних змін у поліції без глибокого аналізу ефективності діяльності міліції та врахування попереднього досвіду спричинило втрату оперативних позицій у протидії організованій, економічній, нарко- та кіберзлочинності. [13].
Головним напрямом реформування залишався шлях змін «зверху – до низу», при цьому основні зміни відбулися в МВС та центральному органі управління поліції. Значно менше змін реалізовано в межах реформування територіальних органів і підрозділів (відділів та відділень) поліції, які безпосередньо контактують з громадянами. У діяльності Національній поліції мають місце корупційні ризики, що потребує у подальшому уваги та вжиття відповідних заходів, які спрямовані на їх усунення. Недостатньо ефективними є положення нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини щодо системи навчання, оплати праці, просування по службі поліцейських та матеріально-технічного забезпечення поліції. Ця Стратегія спрямована на виконання Стратегії розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 1023-р та визначає пріоритетні напрями продовження реформування та розвитку поліції, її діяльності зі стабілізації криміногенної ситуації в державі, орієнтовані на досягнення європейських стандартів надання поліцейських послуг. [13].
На вимогу Українського народу Національна поліція зобов’язується: стати сучасною ефективною поліцейською організацією згідно з передовими європейськими практиками та міжнародними стандартами; забезпечити дотримання прав і свобод людини в діяльності кожного поліцейського при виконанні повсякденних обов’язків; професійно, неупереджено та доброчесно служити і бути підзвітною народу України в забезпеченні публічної безпеки; планувати і максимально ефективно використовувати кошти, необхідні та надані державою для забезпечення її діяльності; якомога краще використовувати здібності кожного поліцейського і працівника поліції, забезпечуючи дотримання трудових прав і соціальних гарантій; упроваджувати підзвітне та відповідальне лідерство, сприяючи особистій ініціативі поліцейських.
За підтримки Українського народу та зростання його довіри до 2023 року продовжувати перетворення поліції у професійну та технічно забезпечену структуру, здатну ефективно реагувати на будь-які сучасні та майбутні суспільні та безпекові виклики, забезпечуючи дотримання прав людини і громадянина та їх захист, виконуючи службові обов’язки незалежно від політичного впливу та надаючи всім без винятку можливості жити в безпечному середовищі за рахунок упровадження орієнтованої на розв’язання проблем населення сервісної моделі діяльності поліції на основі кращих зразків європейської практики.
Магістр