Між банком «Raiffeisen BANK AVAL» і АТ «Нива» 21 березня 2019 року укладено кредитний договір на суму 1 400 000 грн. Із строком повернення 21 березня 2021 року та сплатою 15% річних від суми кредиту. Майновими поручителями АТ «Нива» виступили 5 колективни (ID:999322)

Між банком «Raiffeisen BANK AVAL» і АТ «Нива» 21 березня 2019 року укладено кредитний договір на суму 1 400 000 грн. Із строком повернення 21 березня 2021 року та сплатою 15% річних від суми кредиту. Майновими поручителями АТ «Нива» виступили 5 колективних сільськогосподарських підприємств (КСП). Кожне поручилося майном в сумі 350 000 грн. Майнове поручительство було оформлено єдиним договором, скріплено підписами та печаткою всіх сторін кредитної угоди: банком, АТ «Нива» та 5 КСП. 21 березня 2021 року кредит не був повернутий і 20 травня 2021року банк звернувся з претензією до АТ та поручителів як солідарних боржників про повернення суми кредиту, процентів за користування та пені за прострочку. Оскільки відповіді на претензію не надійшло, банк звернувся з позовом до господарського суду. В судовому засіданні представник АТ заявив, що господарський суд порушив справу про оголошення його банкрутом за заявою податкової адміністрації і тому АТ неспроможне повернути кредит. Лише 2-є з майнових поручителів погодилися виконати свої зобов’язання у сумі, передбаченій договором. Решта три відмовилися від виконання своїх зобов’язань з таких мотивів: майнова порука укладалася виключно в особистих інтересах голів КСП, які на час розгляду справи усунуті з посад загальними зборами. Сама ж угода суперечить цілям діяльності КСП і має бути визнана недійсною згідно із ст. 227 Цивільного кодексу України. Проаналізуйте ситуацію. У нашому випадку був укладений кредитний договір. А саме, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) (у нашому випадку банк) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також потрібно взяти до уваги положення ч. 2 ст. 1054 ЦКУ до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.