Особистісна зрілість старших школярів у зв’язку зі стилем сімейного виховання (ID:1063945)

1. 1. Поняття особистісної зрілості в вітчизняній і зарубіжній психології Особистісна зрілість у процесі розвитку є умовою та критерієм успішної реалізації людиною нових біологічно й соціально обумовлених статусів, функцій та ролей. Проведений аналіз вивчення феномену особистісної зрілості вказує про відсутність чіткого, структурованого уявлення про показники, за якими можна визначити рівень досягнення людиною особистісної зрілості. Науковці зазначають, що зрілість характеризує рівень особистісного розвитку згідно з вимогами фізіологічного розвитку, функціонування та адаптації людини як системи загалі в цілому. У зарубіжній психології феномен особистісної зрілості розглядають як концепцію особистісного способу існування (психологи гуманістичного напряму (А. Маслоу, Г. Салліван, В. Франкл, Г. Олпорт, К. Роджерс та ін.). У вітчизняній психології цю проблему пов’язують зі здатністю людини до саморегуляції, самостійності у вчинках і судженнях, відповідальності за себе, інших і соціальну ситуацію загалом [3, с. 131-132]. Головні підходи до розуміння поняття «зрілість» у сучасній психології сконцентровано у розгляді зрілості як загальної тенденції розвитку, змін при збереженні своєї унікальності, здатності до постійного саморозвитку та як розвитку моделі психічної організації на різних вікових етапах: емоційна зрілість; моральна зрілість, інтелектуальна зрілість; професійна зрілість тощо. З. Фрейд головними показниками особистісної зрілості вважав прагнення людини створюючи щось цінне, працювати, прагнення любити іншу людину. В системі поглядів А .Адлера характеристикою зрілості особистості є соціально-корисний тип, що характеризується високим ступенем активності та соціальним інтересом. К. Юнга стверджував, що особистісне зростання відбувається протягом усього життя, кінцевою метою якого стає повна реалізація «Я». Е. Фромм визначав зрілу цілісну структуру характеру людини, який поділяється на соціальні типи характеру (рецептивний, превалюючий, ринковий, накопичуючий, продуктивний). Представники екзістенціально-гуманістичний напряму (Г. Олпорт, А. Маслоу, В. Франкл, К. Роджерс) вважали, що у людини є потенціал до безперервного розвитку [3, с. 133]. І. М. Шаповал [15] зазначає, що поняття «зрілість» у сучасній психології використовується для опису людини у трьох аспектах.