Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність проблеми становлення та розвитку ідентичності особистості обумовлена потребою аналізу впливу різноманітних факторів на цей процес. Один із ключових аспектів у формуванні ідентичності дитини - це її взаємини з батьками, під час яких виробляються основні складові особистісного розвитку.
Вивченню різних аспектів взаємодії між "дитина-батьки" (таких як любов та прийняття, послідовності, авторитетність, форми контролю тощо) приділяли увагу такі вчені як Д.Боулбі, E. Schaefer та інші. Психолого-педагогічні дослідження підтверджують, що дитячо-батьківські взаємини впливають на такі аспекти, як батьківське ставлення, стиль виховання, характер взаємодії з дитиною, що суттєво впливає на формування особистості та її характеристики. Багато вчених, таких Т.В. Говорун, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Т.М. Титаренко та інші, відзначають важливість впливу дитячо-батьківських взаємин на усвідомлення образу "Я", ставлення до себе, відчуття безпеки та компетентності.
Зауважимо, що вплив дитячо-батьківських взаємин на дітей молодшого шкільного віку досліджений недостатньо.
Об'єктом дослідження є дитячо-батьківські стосунки.
Предмет дослідження - вплив дитячо-батьківських стосунків на дітей молодшого шкільного віку.
Мета дослідження полягає в аналізі та розумінні особливостей дитячо-батьківських стосунків та їх впливу на дітей молодшого шкільного віку з метою виявлення факторів, що сприяють позитивному розвитку особистості дитини.
Завдання дослідження:
• Ознайомитися з типами дитячо-батьківських стосунків;
• Вивчити психологічні особливості молодших школярів.
• Проаналізувати проблему взаємин між батьками й дітьми та виявлення шляхів їх вирішення;
• Провести емпіричне дослідження впливу дитячо-батьківських взаємин на особистість молодших школярів;
• Дослідити методики дослідження впливу дитячо-батьківських взаємин на особистість молодших школярів;
• Проаналізувати результати дослідження за проведеними методиками («Кинетичний малюнок родини», «Якби я був чарівником…», «Вибір», «Десять моїх «Я», «Що у мене на серці»)
Методи дослідження: анкетування, спостереження, психологічні тести, групові дискусії, проективні техніки.
• Анкетування батьків та дітей. Застосування анкет для збору даних про сприйняття та оцінку дитячо-батьківських стосунків. Анкета для батьків може містити запитання про типи взаємин з дитиною, способи вирішення конфліктів, рівень довіри тощо. Для дітей можуть бути запропоновані анкети з питаннями про їхні переживання, ставлення до батьків, особисті вподобання;
• Спостереження. Спостереження за взаємодією батьків та дітей у різних ситуаціях, таких як домашнє завдання, спільні розваги, розмови тощо. Це дозволить отримати об'єктивну інформацію про реальні взаємини та їх вплив на дітей;
• Психологічні тести. Використання психологічних тестів, спрямованих на визначення особливостей характеру, емоційного стану та самооцінки дітей. Наприклад, тести на емоційний інтелект, тести на самооцінку, тести на дитячі комплекси;
• Групові дискусії. Проведення групових дискусій з батьками та дітьми для обговорення тем, пов'язаних із дитячо-батьківськими стосунками. Це дозволить зібрати різноманітні погляди та думки на цю тему, а також виявити загальні проблеми та потреби;
• Проективні техніки. Використання проективних технік, таких як "Кинетичний малюнок родини", "Якби я був чарівником...", "Вибір", "Десять моїх «Я»", "Що у мене на серці" для виявлення невиявлених аспектів взаємин та почуттів дітей щодо батьків.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження сприятимуть розумінню важливості дитячо-батьківських стосунків для формування позитивної особистості дитини молодшого шкільного віку та виявленню конкретних методів підтримки та розвитку цих стосунків.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати будуть корисними для психологів, педагогів та батьків у практичній діяльності щодо виховання та розвитку дітей. Вони допоможуть розробити рекомендації та програми підтримки та розвитку позитивних дитячо-батьківських стосунків, що сприятимуть здоровому психічному та емоційному розвитку дітей.
Структура кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота складається зі вступу, основної частини (двох розділів та висновків до них), загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Кваліфікаційна робота написана на 42 сторінках основного тексту, 46 сторінках загального тексту та містить у собі 9 таблиць, 39 найменувань джерел використаної літератури.